Виховання
активно-творчої особистості дітей дошкільного віку засобами народознавства
(Звіт вихователя дитсадка Донець Л.П.)
Ознайомила дітей з національними дитячими іграшками. Розповіла про рубель і качалку й навчила використовувати для прасування іграшкового одягу (білизни, рушників). Іграшковий посуд (дерев’яний й глиняний горщики-двійнята, полумиски, мисник, казан, цебро, діжа, качалка), стіл, лаву, ліжко, скриню, заохочуючи малюків використовувати в іграх згідно із задумом.
Використовувала народні іграшки для творчих ігор: дзига (веретено), дзига — іграшка, млинок (із очерету, дерева, соломинки), паперовий змій, візок, солдат, дерев’яна іграшка — пильщик (чоловічок з пилкою), ковалі (2 чоловіки — ковалі), пищики (з дерева, жита, з листя), дудка (з гарбуза), скрипка (з очеретинок).
Застосовувала дитячі музичні іграшки — інструменти: (балалайку, ложки, барабан, брязкальця під час розваг та святкових ранків). Виховувала допитливість та бережливе ставлення до іграшок.
Продовжувала знайомити дошкільнят із способами виготовлення деяких народних іграшок, зокрема ляльок. Поглиблювала навички роботи з папером та картоном, виготовлення різноманітних виробів, іграшок з рухомими частинами (візок, млинок, собачка, вітрячок) з подальшим їх використанням в ігровій діяльності.
Виховувала бажання спільно з дорослими виготовляти найпростіші іграшки.
Учила складати розповідь чи загадку про народну іграшку.
Розширювала знання про різні види іграшок: дерев’яні, глиняні (полив’яні та неполив’яні), трав’яні, солом’яні, ганчір’яні.
Учила симетрично розташовувати рослинні елементи візерунків на різних формах (смуга, квадрат, багатокутник, розет, круг), на плоских силуетах виробів декоративно-прикладного мистецтва (одяг, посуд, іграшки); розташовувати візерунки по краях форми, у кутах, середині, по всій площі, підкреслюючи форму паперу; добирати кольори, характерні для певного виду українського мистецтва, до тла паперу.
Орієнтовна тематика: керамічні іграшки (свинка, коник, півник, олень та ін.
Учила ліпити за уявленням складні за будовою предмети, з натури (овочі, фрукти, іграшки з невеликої кількості частин).
Учила вирізувати предмети симетричної форми із згорненого навпіл паперу: посуд (ваза, чашка, глечик), іграшки, елементи українських декоративних орнаментів, нескладні за сюжетом чи візерунком українські витинанки, а також з паперу, згорненого в кілька разів (тюльпан, нарцис, листок акації, елементи зображень для різних орнаментів, атрибути для ігор).
В своїй роботі застосувала інтеграційний підхід до формування й удосконалення у дошкільників мовленнєвої діяльності, яка в умовах початкового навчання відіграє провідну роль на всіх без винятку заняттях, однак найвиразніше виявляється на заняттях з мовленнєвого спілкування, художньої літератури та грамоти, ці предмети можна інтегрувала в один, наприклад, «Рідне слово», тому, що вони ґрунтуються на спільних дидактичних цілях, в їх основі лежать одні і ті ж види мовленнєвої діяльності – слухання, розуміння, читання, висловлювання (усні і писемні). Існують значні розходження між заняттями інтегрованого змісту і заняттями із використанням зв’язків між предметами. По-перше, це різні методичні поняття. По-друге, зв’язки між предметами передбачають включення в заняття завдань і питань із матеріалів інших предметів. Ці завдання мають додаткове значення. Це окремі короткочасні елементи заняття, що сприяють більш глибокому сприйняттю й осмисленню понять, що вивчаються. Наприклад, на занятті з художньої літератури, читання творів за темою «Прийди весно з радістю!» активізувала у вступній бесіді ознаки різних станів природи, використовувала дитячі малюнки на весняну тематику – це зв’язки між предметами занять природознавства і малювання.
Зміст заняття за темою «Художній образ весни» інтегрований з різних видів діяльності для утворення у свідомості й уявленні дітей літературно художнього образу весни.
Враховуючи конкретність мислення старших дошкільників, нестійкість уваги, важливого значення надаю таблицям-опорам для проведення інтегрованих занять. Це, як правило, матеріал багаторазового використання. Таку наочність застосовую і під час тематичного узагальнення і повторення. Наприклад, на занятті навчання грамоти, коли діти ознайомлювались з буквою і звуком «д» є чотири сектори. За завданнями, які у секторі 1, створюю казкову ситуацію «Розмова із старим дубом», складаю кросворд, проводжу діалог. Малювання на тему «Гриби під дубовою гілкою». На заняттях ознайомлення з навколишнім (як живляться корені дуба, які лікарські властивості мають кора, листя.
Заняття інтегрованого змісту проводжу здебільшого як вступні до теми або узагальнюючі. До них заздалегідь ретельно підготовлювала дітей: насичувала їх сприймання відповідними враженнями, активізувала словник, інтерес до певної теми.
Перед проведенням заняття на тему «Фарби осені» проводила підготовчу роботу.
У погожі вересневі дні водила дітей у парк, де вони спостерігали ознаки ранньої осені.
ХІД СПОСТЕРЕЖЕННЯ
Вихователь. Який сьогодні гарний день! Придивіться: які фарби навколо?
Діти. Зелені, темно-зелені, жовті, вогнисті, червоні, коричневі, багряні...
Вихователь. Давайте перелічимо, скільки тут відтінків зеленого, жовтого. Чим зумовлена така різнобарвність?
Діти лічать кольори, доходять думки, що така барвистість від того, що осінь до кожного дерева приходить у різний час.
Вихователь. Про яке дерево я говорю: «Його листя горить, наче жоржина», «Його листочки, наче стиглі лимончики», «Його листя, ніби сушені яблука?»
Діти милуються ясним небом, називають його ознаки (світле, високе, ніжно-блакитне, чисте, глибоке, святкове, безхмарне), вдихають пахощі повітря, спостерігають за павутиною. Вихователь пропонує відшукати природні об’єкти незвичної форми: жолуді, листочки, ягідки і пофантазувати щодо їх подальшої долі. Мандруючи стежиною, діти змагаються у спостережливості в грі «Гостре око». Зупиняються біля горобини, що всипана червоними плодами.
Вихователь. Кого вам нагадує горобина? З ким її можна порівняти?
Я бачу в ній образ дівчинки. Вона дуже гарна, але їй зараз сумно, тому нахилила голову низько-низько. Скоро відлетять назавжди її листочки, і буде вона відкритою для вітрюгана.
Мені хочеться, щоб ми побачили таку картину. Сонечко щодня вмивається у струмочку. А сьогодні, коли вмивалося, бризками-жаринками запалило горобину. Дивиться воно з висоти і радіє, що люди помітили красу.
Крім збагачення вражень під час прогулянки, на заняттях з розвитку мови діти вправлялись у складанні мініатюр-описів, «нанизували» ланцюжки слів-ознак, дій, які будуть корисні для наступного інтегрованого заняття. Така змістова та емоційна підготовка дітей до заняття давала змогу швидко створити в групі відповідний настрій і систематизувати здобуті враження у творчих роботах дітей.
Зокрема, у групі звучить музика, а діти об’єднані в творчі групи, створюють колективну роботу «Фарби осені» за своїм власним сюжетом, а потім «оживляють» фарби так, щоб кожна зазвучала у виразному слові.
У своїй роботі користуюсь такими методами:
- бесіди, читання художньої літератури,
- спостереження;
- дидактичні, рухливі, сюжетно-рольові ігри;
- родинні свята, розваги.
Залучала батьків до ознайомлення дітей з народними звичаями, традиціями за допомогою бесід, консультацій. «Народна іграшка – дорогоцінна спадщина», «Українські народні рухливі ігри», «Бабусина скринька» і т. д.
Заняття на теми: «І на тім рушничкові», «Без верби і калини – нема України», «Вийся віночку гладенько» та ін..
В кінці року діти давали відповіді майже на всі запитання. Я помітила, що мої вихованці почали з більшою увагою ставитися до природи, до людей, зрозуміли, що вони є невід’ємною частиною природи. У дошкільнят формується чуття родини, рідного краю, гордості за свій народ.
На протязі року приймала участь в методичних об’єднаннях вчителів початкової школи та вихователів дитячого садка. Підготувала матеріали з досвіду роботи з екологічного виховання дітей дошкільного віку, та подала на виставку «Освіта Чернігівського району».