Урок дослідження в 11 класі

20.01.2014 15:00

 

 

Урок - дослідження

«Говоримо

по-модньому»

11 клас

 

 

Підготувала: вчитель української мови та літератури Новомихайлівського НВК Чернігівської районної ради Запорізької області

Самойленко Тетяна Іванівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ГОВОРИМО «ПО-МОДНЬОМУ»

УРОК – ДОСЛІДЖЕННЯ.

 

Мета: виявити особливості української жаргонної лексики, дослідити її місце й роль у сучасному суспільстві, допомогти учням уникнути «суржика», виробляти навички правильного використання мовних засобів у різних ситуаціях мовлення, розвивати мовлення дітей, виховувати любов і повагу до рідної мови.

Обладнання: вислови на картках, таблиця, кросворд «Антижаргонний», тести.

 

Хід уроку.

І. Вступне слово вчителя.

На все впливає мови чистота:

Зір глибшає, і кращають уста;

Стає точнішим слух, а думка гнеться,

Як вітром розколихані жита.

Вдумайтеся в ці слова. Від того, як ви володієте мовою, залежить ваше духовне багатство. Кожна людина повинна прагнути оволодіти скарбами рідної мови, її літературними нормами, щоб власне мовлення стало досконалим, логічним, виразним. На жаль, ми не можемо сказати зараз, що володіємо зразковим мовленням. В.Сухомлинський писав: «Убозтво слова – це убозтво думки, а убозтво думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості. Говорити скаліченою мовою – все одно, що грати на не налаштованій скрипці». Тож наше завдання – уникати засмічення мови жаргонізмами, вульгаризмами, «суржиком».

 

ІІ. Тест «лексикологія» (система завдань).

1.     Які слова становлять основу лексики української мови?

А) неологізми;       б) застарілі;        в) запозичені;      г) загальновживані.

2. Вкажіть діалектне слово:

А) плай;              б) край;               в) ведмідь;                    г) підліток.

3. У якому рядку охарактеризовано застарілі слова?

А) Вживаються тільки жителями певної місцевості;

Б) запозичені з інших мов;

В) вийшли з активного вжитку;

Г) використовуються групами людей певної професії.

4. Укладіть «словничок ввічливості» із десяти слів.

5. Записати речення зі словами – омонімами: бал, замок, мати.

6. Замінити іншомовні слова українськими відповідниками: результат, фінальний, індустрія, інкогніто, аероплан, фон, п’єдестал, фортуна, характер.

7. Скласти   словникові статті до слів: звук, пейзаж, автомобіль.

8. Твір – мініатюра «Мамо, люба, мила…, використовуючи синоніми до слова мама.

ІІІ. Виступ учня «Українська жаргонна лексика»

Жаргонна лексика включає в себе кримінальний жаргон, групові, професійні жаргони і навіть іноді професійні мови. Особливе місце посідає загально молодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, яка, до речі, впливає і на  літературну мову. У у трансформованому вигляді кримінальні жаргонізми знову вливаються у розмовну мову, міський сленг. Умовно молодіжну мову можна поділити на такі групи – періоди: жаргон школярів, студентів, армійський жаргон, жаргон ненормальних молодіжних угрупувань… Велику роль відіграють так звані професійні жаргонізми, які поступово стають надбанням інтержаргону,  розмовної мови… Наприклад: граки, грачувати – з мови водіїв; фанера, солянка – з мови музикантів, смажені факти – з журналісти та інше. Так, розповідаючи про свою роботу на 1 каналі телебачення 16.11.2000 р. у День працівників радіо, телебачення та преси, тележурналістка  довірливо розповідала про існування папки «ХП» («хете» - хай полежить, тобто майбутні передачі, інтерв’ю).

Сучасний стан лексики можна охарактеризувати так: «вулиця корчиться без’язика», їй нічим кричать і розбалакувать… У деяких словниках, зокрема у «Практичному словнику синонімів української мови» С.Караванського введено ремарку вул. (вуличне). Але це не показник  справжньої мовної культури громадян. У жаргоні багато анти естетичного, непристойного, що постійно поповнюється з української розмовної лексики, російської мови. Але писемні текети «олітературюють» жаргон,  розгладжуючи гострі кути, надаючи висловам «пристойного вигляду».

ІУ. Кросводр  «Антижаргонний»

Учні відгадають кросворд, виконуючи завдання (за вибором учителя).

1.     У середньому за своє життя людина вживає нецензурні слова 230 000 разів.

2.     У московському царстві в часи царювання Михайла Романова по базарах і майданах ходили переодягнені чиновники, які хапали матюкальників і на пострах іншим прилюдно сікли їх різками.

3.     Автор збірки «Поза межами російських словників» Флегон наводить у цій праці 6 тис. дайливих слів, що побутують серед росіян.

4.     У медицині описано багато випадків, коли паралізовані пацієнти не могли вимовити односкладних слів «так» і «ні», але легко  проговорювали цілі тиради недрукованої лексики. Це пояснюється тим, що брутальні слова проходять зовсім іншими нервовими ланцюжками порівняно зі звичайною лексикою. Були випадки, коли під дією анестезії люди вимовляли такі «перли», від яких в’янули вуха.

5.     Для німців і японців найвищою образою є звинувачення в неохайності, бо особливо високо в цих культурах цінується тілесна чистота чепурність.

6.     Учені з’ясували, що лайливість – це хвороба. Наприклад, римський імператор Клавдій у звичайному житті був цілком пристойною людиною, але іноді на нього находили приступи лайливості; при цьому він дригався, розмахував руками і ногами, жахаючи підданих. Від таких приступів, за деякими даними, потерпали Петро 1, Моцарт, Пушкін, Наполеон.

У давні часи цю поведінку пояснювали просо: «біс вселився». Нині доведено, що ці люди страждали синдромом Туретта ( за ім’ям французького психіатра минулого століття). Синдром передається спадково й особливо схильні до нього чоловіки.

 

УІ. Поетичний коментатор (вірші Павла Глазового).

 

Ранні пташки.

Зайшов  якось ч раненько

В одну установу

І почув там нашу рідну

Українську мову.

Бо начальники ще спали

І начальниці,

А робили своє діло

Прибиральниці.

Не в своїй тарілці

Прибув Сава до Києва

З дружиною в парі.

Продавали сало, м'ясо,

Яйця на базарі.

З покупцями торгувались,

З людьми говорили.

Потім пішли Хрещатиком,

На Дніпрові схили

А як звідти повертались,

Мовив Сава жінці:

-         Давай «чтокать», бо невдобно,

Що ми українці.

 

УІІ. Міні – дискусія «Суржик і культура мовлення»

Учитель. Кажуть, що негарно висміювати чиїсь помилки, не помічаючи власних. А ми самі, часто не задумуючись над власним мовленням, калічимо рідне слово. Зараз існує загроза українській мові саме з боку її носіїв (людей), які бездумливо засмічують її мішаниною з російсько – українських слів, так званим «суржиком». Пропоную вам взяти участь у міні – дискусії на цю тему.

На дошці написані тези:

1.     Суржик – це неохайне, безграмотне, антиукраїнське мовлення, небезпечне для самого народу явище, з яким треба рішуче боротися.

2.     Суржик – сучасна мова у нашій державі (виступи учнів). Ілюстрації до тез (зроблені вчителем).

1.     «Скалічена мова отупляє людину, зводить її мислення до примітиву. Адже мова виражає не тільки думку. Слово стимулює свідомість, підпорядковує її собі, формує. Суржик в Україні є небезпечним і шкідливим, бо паразитує на мові, що формувалась упродовж віків, загрожує змінити мову» (О.Сербенська).

2.     «Суржик – це справжня народна мова, бо нею спілкуються більшість людей нашого суспільства» ( З газети).

(Висновки учнів).

УІІІ. «Антисуржик учня»

Учитель читає ненормативне слово, учні записують нормативний відповідник. Учні можуть навести власні «приклади» - суржиковий варіант слова, яке часто вживають у мовленні, підібрати відповідники з літературної мови.

1.     Тіпа – немов, ніби.

2.     Щось тіпа корони – щось на зразок (подібне) до корони.

3.     Прикол – диво, чудасія, оказія, комедія, курйоз.

4.     Таски – галас, лемент, крик, вереск, регіт.

5.     Закосити – симулювати, придурюватися, віднікуватися,  прикидатися…

 

ІХ. «Знайди помилку»

(Заздалегідь підготовлені учні розігрують діалог, інші фіксують помилки, записуючи їх).

 

Діалог.

Зустрілися два друга, які не бачилися давно.

-         Хелоу, кент! Як ти ріпа вчора на диск арі оттягнувся?

-         Привіт, Грицько. Ми вчора відвідали вечір, присвячений Міжнародному жіночому дню – 8 Березня.

-         Так, що? І дискаря не було?

-         Ні, ми подивилися чудовий концерт, присвячений жінкам, дівчатам  нашої школи.

-         Во, блін! Галлімо було. Харашо, що я не пішов. Ми з кентами у мене на хаузі отривались. Родаків дома, не було. Кльово!

-         Що  ж и робили, Миколко? Як проводили свій вільний час?

-         Отпад! Бабки зібрали, прикинь. Такий балдьож – хавати є що, музон ніштяк. Такі приколи були… Слухай, братан…

-         Вибач, Миколо, не розумію я тебе. Ти якою мовою говориш?

-         Ну ти Андерсен! Якою мовою - українською, в натурє!

-         Вибач, я знаю іншу мову. Таких слів немає у словниках. Перепрошую, я поспішаю, зустрінемось потім. Бувай (іде).

-         Не, братан, давай ще побазарим! Ех ти, а ще друг називається…

(Обговорення ситуації).

Учитель. Сподіваюсь, що ви не будете засмічувати свою мову «жаргонізмами, говоритимете літературною мовою, а не «суржиком». Це обов’язок кожної культурної людини. І «не бійтесь заглядати у словник», доглядайте «свій сад»  - українську літературну мову.

 

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                             Додаток

Антижаргонний.

1.     Розгадайте кросворд, замінивши подані нижче жаргонізми нормативними відповідниками.

 

2

 

1

                                                                                                     

6

 

5

 

3

 

8

 

9

 

 

 

4

 

12

 

16

 

10

 

13

 

11

 

7

 

14

 

15

 

20

 

19

 

24

 

26

 

222

 

30

 

32

 

28

 

33

 

27

 

31

 

29

 

25

 

23

 

21

 

18

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зліва праворуч: 1. Кайф. 5. Базар. 8. Балдьож. 10. Хавати. 11. Облом. 12. Братан. 13. Прикол. 14. Пахати. 16. Замочив. 17. Прикинь. 19. Прикид. 23. Кльово. 24. Отпаді. 25. Не вопрос. 26. Таски. 29. В натуре. 30. Галімо. 31. Косиш. 32. Бабки. 33. Шара.

Згори  донизу: 1. Тіпа. 2. Ніштак. 3. Лох. 4. Задовбав. 6. Фейс. 7. Бугор. 9. Шарити. 15. Фіолетово. 18. На хаузі. 20. Наїзд. 21. Попустіть. 22. Андерсен. 27. О’кей. 28. Блін!

2.     Підберіть до відгаданих слів нормативні синоніми.

3.     Напишіть міні-твір про актуальні проблеми вашого учнівського (студентського) життя (великий обсяг роботи, цікаві предмети, культурні заходи, розваги, молодіжна мода, стосунки з дорослими тощо),  максимально використавши відгадані слова.

4.     Зверніть увагу на те, що жаргонізми часто є багатозначними. Зробіть висновок про їхній вплив на культуру мовлення молоді: жаргонізми надають спілкуванню експресивності, але при цьому збіднюють його. Пригадайте героїв літературних творів та художніх фільмів, які  активно послуговувались жаргоном, охарактеризуйте їхнє мовлення. Чи симпатичні вони вам?

5.     Поділіть клас чи групу на дві команди й зіграйте в гру: члени кожної команди називають по черзі суржиковий чи жаргонний варіант слова, який часто вживається в їхньому мовленні і без якого їм «важко обійтися». Гравці з іншої команди, маючи 30 с на роздум, мусять підібрати й назвати нормативний відповідник.

6.     Проведіть конкурс карикатур на людей, які зловживають жаргоном.

 

Зліва праворуч

 

Жаргонізм

Відповідь

Нормативний синонім

1

Кайф

Насолода

Задоволення, втіха, розкошування, раювання

5

Базар

Розмова

Бесіда, балачка, балаканина

8

Балдьож

Розвага

Веселощі, втіха, забава

10

Хавати

Їсти

Споживати, живитися, харчуватися, їстоньки, гамати, підживлюватися, жувати, уминати, молотити, рубати, лопати, трощити, глитати, поїдати, підмітати, чавкати

11

Облом

Ліньки

Неохота

12

Братан

Друг

Товариш, побратим, приятель, друзяка

13

Прикол

Жарт

1.     Дотеп

2.     Диво, чудасія, оказія, курйоз, комедія

14

Пахати

Робити

Працювати, трудитися, пріти, гарувати

16

Замочив

Вбив

Забив, застрелив, знищив, позбавив життя, порішив

17

Прикинь

Уяви

Уявляєш, віриш

19

Прикид

Одяг

Вбрання, одежа, одіж, убір, вдяганка

23

Кльово

Гарно

Чудово, прекрасно, славно, до ладу

24

Отпад!

Краса!

Чудово! Неймовірно! Прекрасно!

25

Не вопрос

Можна!

Будь ласка! Гаразд! Без проблем

26

Таски

Регіт

Галас, лемент, вереск, верещання

29

В натурє!

Справді!

Дійсно! Далебі! Слово честі! Їй-бо(гу)! Бог мені свідок! От тобі хрест! Правда! Бігме!

30

Галімо

Недобре

1.     Погано, негаразд, кепсько, негоже, зле, неладно, недоладно, неякісно, абияк, казна-як, хтозна-як, жахливо

2.     Негаразд, недобре, зле, кепсько

31

Косиш

Вдаєш

1.     Стимулюєш, придурюєшся, віднікуєшся, прикидаєшся, вдаєш

2.     (косити під…) пародіюєш, стилізуєшся, наслідуєш

32

Бабки

Гроші

 Грошики, грошенята, грошва, копійки, срібняки, мідяки, фінанси, банкноти, валюта

33

Шара

Дарівщина

Даровизна, задарма, безплатне, на дурничку

 

Зліва донизу

 

Жаргонізм

Відповідь

Нормативний синонім

1

Тіпа

Немов

1.     Ніби, наче, мовби, начебто, неначебто

2.     На зразок, на кшталт, подібне до

2

Ніштяк

Абищо

Абищиця, дрібниця, дріб’язок, дещиця, пусте, дурничка, дрібничка, мізерія, витребеньки

3

Лох

Простак

Примітив, дурник, недотепа

4

Задовбав

Замучив

Заморив, набрид, остогид, в печінках сидить

6

Фейс

Обличчя

Лице, личко

7

Бугор

Закордон

Чужина, іноземщина

9

Шарити

Знатися

1.     Розумітися, розібратися, петрати

2.     Знати, розуміти, усвідомлювати

15

Фіолєтово

Однаково

Байдуже, байдужки, все одно, дарма

18

На хаузі

Вдома

Дома, в рідних пенатах, під рідною стріхою

20

Наїзд

Докір

1.     Дорікання, зауваження, нагана, картання

2.     Образа, кривда, зневага

3.     Претензії, скарга

21

Попустіть

Вгамуйся

Заспокойся, збав, утихомирся, уговтайся

22

Андерсен

Фантазер

Вигадник, вигадько, казкар, мрійник

27

О’кей

Гаразд!

Добре! Згода! Домовилися!

28

Блін!

Халепа!

Морока! Рахуба! Хай йому абища! Хай йому грець!