Урок 6 клас. Тема Атмосфера. Олексієнко С.В.
Урок 6 клас. Тема Атмосфера. Олексієнко С.В.
Тема уроку. Температура, атмосферний тиск, вітер.
Мета:сформувати в учнів знання про температуру та атмосферний тиск, причини переміщення повітря над земною поверхнею та його значення.
Завдання:
• Навчальні - сформувати в учнів уявлення про атмосферний тиск, про нагрівання повітря від поверхні Землі та зміну його температури з висотою;
• сформувати уявлення про причини переміщення повітряних мас;
• Розвиваючі - продовжувати розвивати вміння та навички:
• користуватися термометром, барометром;
• працювати з підручником та додатковою літературою, порівнювати, аналізувати, узагальнювати, вибирати головне, робити висновки;
• Виховні - виховувати прагнення досліджувати навколишній світ та охороняти довкілля.
Форма проведення уроку: Географічна лабораторія.
Місце проведення: «зелений клас» географічного майданчика.
Навчально–наглядний комплекс:
Прилади для вивчення властивостей повітря – циліндр, свічка, чашка з водою, сірники, ноутбук, підручники, атласи, різнокольоровий папір, термометри, барометр, флюгер.
Хід заняття.
1. Вступ.
Організаційний момент. Об’явлення теми, мети уроку.
На попередньому уроці ми з вами розпочали вивчати особливості повітряної оболонки землі – атмосфери. Але до сих пір нам невідомо:
• Як нагрівається повітря?;
• Чому вранці холодно, а ввечері тепло?;
• Чи має повітря масу?;
• Чому рухається повітря?;
• У яких напрямках може рухатися повітря?;
Саме на ці питання ми спробуємо знайти відповіді сьогодні на уроці. А щоб це зробити ми повинні розглянути матеріал уроку тема якого…(Оголошення теми та мети уроку).
2. Актуалізація опорних знань.
Бліцопитування.
1. Що таке атмосфера?
2. Склад атмосфери.
3. Будова атмосфери.
4. Значення атмосфери.
5. Особливості тропосфери.
3. Випереджувальні завдання.
1. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями.
1. Атмосферний тиск.
2. Постійні вітри
3. Циклони
4. Абсолютна вологість повітря
А. Велетенський повітряний вихор із низьким тиском у центрі
Б. Сила, із якою повітря тисне на земну поверхню
В. Кількість водяної пари в грамах, яка міститься в 1 м3 повітря
Г. Вітри, що протягом року дмуть в одному напрямку
2. Установіть відповідність між поняттями та визначеннями:
1. Добова амплітуда температур
2. Вітер
3. Антициклон
4. Відносна вологість повітря
А. Велетенський повітряний вихор із високим тиском у центрі
Б. Різниця між найвищою і найнижчою температурами впродовж доби
В. Відношення фактичного вмісту водяної пари в повітрі до максимально можливого за даної температури
Г. Горизонтальний рух повітря з області високого тиску в область низького тиску.
3. Назвати призначення приладу.
1. Термометр
2. Барометр
3. Флюгер
4. Опадомір
А. Прилад для вимірювання атмосферного тиску
Б. Прилад для вимірювання температури повітря
В. Прилад для вимірювання кількості опадів
Г. Прилад для вимірювання сили та напрямку вітру
3. Мотивація навчальної діяльності.
Із показниками температури ми всі знайомі з раннього дитинства. Саме від них залежить що ви одягнете, чи дозволять вам батьки купатися у річці, чи можна зліпити снігову бабу.
Ви вже навчилися користуватися приладом для вимірювання температури та вести спостереження, знаєте у яких одиницях вона вимірюються. Тому на уроці ви будете в основному працювати самостійно, використовуючи знання, здобуті на уроках природознавства та математики.
4. Вивчення нового матеріалу.
1. Температура повітря – найважливіший показник погоди.
Бесіда з коментарями.
Температура повітря впливає на більшість процесів, що відбуваються в природі, на стан живих організмів. Активне життя багатьох рослин є можливим при температурі вище +10*С. для людей найбільш комфортною є температура +18*с - +24*С.
Назвіть для чого використовують термометр, яку він має будову, як їм користуватися, як вірно установити термометр?
Для підтвердження наших знань проведемо цікавий експеримент.
Навчальний експеримент.
1. Взяти мірний циліндр з нанесеними на скло штрихами, свічку в алюмінієвій підставці, чашку з водою,сірники.
2. Свічку опустити в воду, підпалити, накрити циліндром.
3. Вода в циліндрі піднімає свічку до першої поділки і там свічка гасне.
Проблемне запитання. Що за явища відбулися? (відповіді учнів).
(Відповіді будуть різноманітні, відзначаємо найбільш раціональні: свічка згасла так, як вигорів весь кисень який підтримує горіння, а піднялась свічка до першої поділки тому ,що кисень повільно вигорав. )
Запитання. Який висновок можете зробити?
Раціональна відповідь учня – до складу повітря атмосфери входить кисень.
Цікавий експеримент. Беремо пробірку з налитою водою і зверху закриваємо її пробкою з трубочкою змоченою рідким милом, і підігріваємо її, що ми бачимо?
Відповідь. Із пробірки виходить по трубочці повітря, так як ми бачимо мильні пухирці.
Запитання. Який висновок ви можете зробити з цього явища? Чому повітря виходить?
Раціональна відповідь учня – при нагріванні повітря розширюється.
Проблемне завдання:Перед вами є столовий набір: сіль, цукор, сода, столовий оцет, вода, повітряні кульки та інше. Спробуйте за допомогою цих речей надути повітряну кульку незвичайним способом.
Варіанти будуть різноманітні, але найшвидше справиться з завданням той, хто використає столовий оцет і соду.
Експеримент №2. Покладемо на підлогу кольоровий папір: білий і чорний так щоб на них падали сонячні промені. Через двадцять хвилин обгорнемо цим папером термометр. Що сталося? Термометр обгорнутий чорним папером буде показувати вищу температуру.
Проблемне запитання. Чому відбулося таке явище?
Раціональна відповідь учня - чорні предмети нагріваються швидше і сильніше.
Проблемне запитання. Що на вашу думку сильніше нагріється під дією сонячних променів чорний грунт, вода чи сніг?
Раціональна відповідь учня – найсильніше нагріється грунт, бо він чорний, потім вода і нарешті сніг.
Як відбувається нагрівання повітря? (Сонячні промені проходять через прозоре повітря, і поглинаються земною поверхнею, потім теплі предмети відбивають тепло у повітря і воно нагрівається).
Так, дійсно, сонячне проміння вільно проходить крізь товщу атмосфери й досягає поверхні Землі, де майже повністю поглинається ґрунтом, водами морів і океанів та інших водойм, живими організмами. Внаслідок вбирання сонячного проміння земна поверхня вдень нагрівається. Від теплих предметів на поверхні Землі нагрівається повітря. Тому шари повітря біля поверхні Землі мають вищу температуру порівняно з верхніми шарами атмосфери.
Чому вершини гір покриті снігом, а біля підніжжя гір снігу немає? (Шари повітря біля поверхні землі мають вищу температуру порівняно з верхніми шарами атмосфери).
У нижніх шарах атмосфери з підняттям угору на 1 км температура повітря знижується в середньому на 6°. Через це на висоті 7 — 8 км навіть у теплі дні температура може становити -15 - 20°.
Отже, температура повітря на різній висоті неоднакова. В зв'язку з цим повітря постійно рухається вертикально, тобто знизу вгору і назад: тепле повітря піднімається вгору, а холод опускається вниз. Таким чином здійснюється регуляція теплообміну Землі та космосу.
Запитання. Чому тепле повітря піднімається вгору?
Відповідь учня (При нагріванні повітря стає легшим і тому піднімається вгору).
Завдання. Проаналізуйте будь ласка свій календар погоди. Чи однакова температура повітря протягом дня?
Запитання. Чому протягом дня температура повітря різна?
Ступінь нагрівання поверхні Землі залежить від кута падіння сонячних променів. Вранці кут падіння невеликий, тому поверхня Землі прогрівається не досить сильно і відповідно у повітря відбивається менше тепла. Тому вранці завжди прохолодно. Найбільше прогрівається повітря вдень, бо кут падіння сонячних променів великий, більше тепла поглинається землею і відповідно відбивається у повітря. Ввечері незалежно від того, що кут падіння сонячних променів невеликий, тепло, бо протягом дня поверхня Землі достатньо прогріта і продовжує відбивати тепло у повітря.
Вчитель. Добре, тоді ще раз нагадайте мені:
- Яким приладом вимірюють температуру повітря? (Термометром).
- В яких одиницях вимірюють температуру? (Градусах Цельсію).
Вчитель. Так, дійсно, у нас в Україні, як і в більшості країн Європи та Азії, застосовують систему відліку температури, яку запропонував у 1742 році шведський астроном і фізик Андерс Цельсій (°С). Він взяв за постійні точки відліку точки замерзання і кипіння води (0° і 100°), а відстань між ними поділив на 100 частин. Ця система відліку виявилася найпростішою і набула поширення у світі. Градуси вище від нуля вважають додатними (тепло), а нижче нуля — від'ємними (холод).
Перший термометр виготовив у 1586 році видатний італійський учений Галілео Галілей.
Для вимірювання температури повітря застосовують ртутні чи спиртові термометри. Термометри для вимірювання високих температур мають бути ртутними, оскільки температура кипіння ртуті +357 °С, а замерзання -39 °С. У випадках коли треба виміряти більш низьку температуру використовують спиртові термометри, бо температура замерзання спирту-112 °С, а кипіння +78 °С.
Молодці, друзі, з знаннями про температуру повітря її змінами та причинами виникнення ви впоралися добре. А тепер ще проведемо цікаві експерименти.
Експеримент №3. Надуємо дві кульки одну підігрітим повітрям, іншу холодним і відпустимо їх. Перша кулька полетить вгору, друга залишиться на столі.
Проблемне запитання. Як ви гадаєте, що сталось?
Раціональні відповіді учнів: тепле повітря легше за повітря тому воно піднімається вгору.
Атмосферний тиск.
• Чи має повітря масу?
Так, повітря має масу, яка приблизно становить 5 млрд. тонн і тому зрозуміло, що маючи масу повітря чинить тиск на поверхню Землі. Це явище називається атмосферним тиском.
• Чи відчувають люди атмосферний тиск?
Ми його не відчуваємо, тому що в організмі є певні пристосування. У наших тканинах, як і в інших живих організмів, є повітряні бульбашки, тиск повітря в яких протидіє атмосферному тискові і не дає йому нас роздушити. Але ми відчуваємо різку зміну атмосферного тиску. Відчуває цю зміну не тільки людина, а й тварини та рослини.
Прилад, яким вимірюють тиск, називають барометром. (Демонстрування барометра-анероїда). Слово «барометр» у перекладі українською мовою означає «вимірник тиску». Існують ртутний та безрідинний барометри. Ртутний барометр має недолік: його незручно носити із собою в походах і експедиціях. Оскільки ртуть – досить небезпечна речовина, а у поході прилад може розбитися. Тому для визначення атмосферного тиску користуються барометром-анероїдом. «Анероїд» у перекладі з грецької мови означає «безрідинний»: у ньому ртуті немає. Основна частина анероїда — металева коробочка, вставлена в корпус приладу. Корпус має стрілку та шкалу. З цієї коробочки викачане повітря, тому її стінки дуже чутливі до змін атмосферного тиску: зі зменшенням тиску коробочка розширюється, а зі збільшенням, навпаки, стискується. За допомогою нескладного пристрою ці зміни коробочки передаються стрілці, яка й показує на шкалі атмосферний тиск.
За нормальний атмосферний тиск прийнято вважати тиск атмосфери, який відповідає тискові ртутного стовпчика висотою 760 мм. Тиск повітря, більший за 760 мм рт. ст. вважається підвищеним, нижчий 760 мм – зниженим.
Отже, ми з вами з’ясували, що поверхня Землі нагрівається сонячним промінням неоднаково: більше нагріваються ділянки Земної поверхні, які ближче до екватора, а ближче до полюсів Земля нагрівається менше. Внаслідок такого нерівномірного нагрівання поверхні Землі виникає рух повітря не тільки знизу вгору й зверху вниз, а й уздовж поверхні Землі.
Під час нагрівання повітря розширюється, стає легшим і піднімається вгору. При цьому тиск теплого повітря на поверхню Землі знижується. Охолоджуючись, повітря стискується, стає густішим, важчим і опускається донизу. Його тиск підвищується. Отже, тепле і холодне повітря здійснюють різний тиск на поверхню Землі. Між двома неоднаково нагрітими ділянками Землі повітря рухатиметься у бік більше прогрітої ділянки, над якою тиск нижчий. З цієї причини утворюється вітер.
Вітер — рух повітря в горизонтальному напрямку відносно Земної поверхні. Отже, вітер виникає внаслідок різниці атмосферного тиску над окремими ділянками поверхні Землі.
Вітер має багато властивостей, серед них: силу, напрям, вологість і температуру. Напрям вітру та його силу встановлюють за допомогою спеціального приладу, який називається флюгер. (робота з підручником). Флюгер являє собою стрижень до якого прикріплена стрілка з гострим кінцем (флюгерка). Вона завжди спрямована проти вітру. Нижче від стрілки нерухомо прикріплені вісім (чотири) стриженців — покажчиків основних (основних і проміжних) сторін горизонту.
Назва вітру залежить від сторони горизонту, звідки він дме: якщо з північного заходу, то кажуть, що він північно-західний, якщо ж з південного заходу то південно-західний.
Разом зі стрілкою обертається й рамка, прикріплена вище від флюгарки. У цій рамці вільно висить металева пластинка, прикріплена за верхній кінець. Чим сильніший вітер, тим більше відхиляється пластинка від свого звичайного положення. Шкала під пластиною показує значення сили вітру. За відхиленням пластинки й роблять висновок про силу вітру.
Вітер може виконувати корисну для людини роботу і завдавати їй шкоди.
• Яке негативне значення вітру для людини? (Сильні вітри руйнують житло людини, ламають дерева, знищують гнізда птахів тощо)
Так, дійсно, руйнуючи житла і споруди, вітер завдає великих збитків.
• Яку корисну роботу виконує вітер у природі?
Переміщуючи хмари, змінює погоду і приймає участь у кругообігу води в природі; переносить гірські породи (пил, пісок), створює форми рельєфу (піщані кучугури, котловани); впливає на життя живих організмів (поширює насіння рослин тощо).
• Де в господарстві люди використовують силу вітру?
В давнину в Україні використовували силу вітру для роботи млинів (приміщення, де зерно перемелювали на муку), які ще називали вітряками. Вітрила, які надував вітер, допомагали у плаванні морем. Нині він «працює» на вітрових електростанціях.
V. Узагальнення і систематизація вивченого.
Бесіда.
1. Як нагрівається повітря?
2. Чому вранці прохолодно, а ввечері тепло?
3. Чим вимірюють температуру повітря?
4. У якому випадку застосовують ртутний чи спиртовий термометри?
5. Для яких цілей використовують барометр?
6. Чим відрізняється звичайний барометр від барометру – анероїду?
7. Що таке вітер?
8. Чим можна виміряти силу та напрямок вітру?
VІ. Підбиття підсумків уроку
• Висновки:
1. Повітря нагрівається внаслідок…(відбиття тепла від нагрітої поверхні Землі).
2. Температуру повітря вимірюють… (термометрами), які можуть бути… (ртутними та спиртовими).
3. Тиск, який здійснює повітря на поверхню землі називають… (атмосферним тиском). Його вимірюють …(барометром).
4. Вітер – це…(рух повітряних мас у горизонтальному напрямку вздовж поверхні Землі).
5. Рух вітру відбувається у напрямку…(з області високого тиску в область низького).
6. Силу та напрям вітру вимірюють…(флюгером).
• Виконання завдань.
Завдання 1. Виміряти температуру повітря у кабінеті за допомогою ртутного термометру.
Завдання 2. Виміряти атмосферний тиск повітря у кабінеті за допомогою барометра.
1. Бесіда
1. Про що ви дізналися на сьогоднішньому уроці?
2. Що вам найбільше сподобалось на уроці?
3. Про що ви б хотіли дізнатися на наступних уроках?
7. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. За даними Інтернет ресурсів визначити середні температури для нашої місцевості, напрям переважаючих вітрів.