Творчий звіт Савран Л.І. "Організація співробітництва з батьками учнів
Творчий звіт за темою:
«Організація співробітництва вчителя і батьків у процесі навчання і виховання
молодших школярів»
У педагогічній праці немає головних і другорядних справ, немає дрібниць. Тут все взаємопов’язано і однаково важливо. Робота з батьками є для Людмили Іванівни головним розділом педагогічної діяльності. Вона вважає, що особливо потрібний тісний зв'язок із батьками у період навчання дітей в початкових класах, де закладається фундамент людської особистості, формуються життєво необхідні навички читання, письма, лічби, вміння організовувати режим дня, такі важливі якості, як старанність, зібраність, обов’язковість.
Вчителька переконана у тому, що правильне виховання дітей може з успіхом здійснюватися лише у тісній співпраці з сім’єю.
Впродовж всієї роботи провідною ідеєю її діяльності є пошуки гуманних шляхів взаємодії учасників виховного процесу на засадах родинної педагогіки.
Мета діяльності – створення системи взаємодії вчителя, учнів і батьків у процесі становлення особистості учня. Вона включає:
a) встановлення атмосфери довіри у дітей і батьків у здійснені процесу виховання;
b) формування зацікавленості дітей та їх батьків через організацію спільних справ;
c) виховання почуття особистої відповідальності за створення мікроклімату в сім’ї і колективі, де виховується дитина;
d) безпосередня участь батьків і дітей у класних починаннях.
Вся робота організовується за таким принципом:
- батьківський дім – життєвий простір, де формується і розвивається особистість.
Які ж форми педагогічного керівництва сімейним вихованням використовує автор досвіду? А форми роботи з батьками найрізноманітніші.
1. Індивідуальні консультації: заповнення анкет.
2. Батьківські збори.
3. Групові консультації з окремих питань виховання і спілкування у формі бесіди за «круглим столом».
4. Регулярні бесіди за програмою, складеною на основі відповідного контингенту учнів, батьків.
5. Батьківські конференції з обміну досвідом сімейного виховання.
6. Відкриті батьківські дні у школі, під час яких можна відвідати будь-який урок або позакласне заняття.
7. Організація і допомога в роботі гуртків, які очолюють батьки учнів.
8. Організація і проведення урочистих свят, екскурсій із залученням до участі батьків.
Взаємини школи із сім’ями учнів рекомендуються насамперед державними документами. Стаття 50 Закону України «Про освіту» називає батьків у числі рівноправних учасників навчально-виховного процесу. Без допомоги батьків вчителю важко домогтися значних успіхів. І тому найважливішим завданням є організація педагогічного всеобучу батьків. Основні завдання якого є:
1. Характеристика освітніх програм. Створення в родині сприятливих умов для навчання.
2. Турбота сім’ї про формування основних моральних якостей особистості школяра з урахуванням анатомо-фізіологічних і психічних особливостей учнів. Допомога батьків у прищеплюванні дітям почуття обов’язку, повагу до старших, батьків, до моральних традицій сім’ї. Запобігання шкідливим звичкам дітей.
3. Виховання в дітей дбайливого ставлення до природи. Участь батьків і дітей у збереженні природи.
4. Особистий приклад і авторитет батьків у сім’ї. Авторитет батька у вихованні дітей.
5. Практикум-обмін досвідом батьків у вихованні трудових навичок, виконанні домашніх обов’язків, дотриманні режиму дня – навчання і праці.
6. Вимогливість як метод морального виховання.
7. Роль сім’ї у зміцненні здоров’я дітей.
Здійснення цієї роботи, досягнення в ній справжнього успіху можливі лише при індивідуальному підході до кожної сім’ї, наявності такого контакту з батьками, коли кожний із них іде в школу зі своїми радощами і сумнівами, коли батьки учнів класу стають єдиним колективом.
Для цього вчителька намагається добре знати особливості кожного учня, умови сімейного виховання своїх школярів. З перших днів знайомства із сім’ями своїх вихованців вона з’ясовує рівень готовності сім’ї до виконання батьківських обов’язків.
Діти вперше переступили поріг школи. Батьки привівши дітей до першого класу вбачають у вчителеві, головну особу, яка відповідатиме за всі успіхи і негаразди їхніх дітей. Так, роль першого вчителя неоціненна. Перший вчитель –це людина, яка для першокласника стає найавторитетнішою. І це нормально. Це потреба 6-7 літніх дітей, потреба в навчанні і потреба у вчителеві.
Та це зовсім не означає, що мама і тато перейшли на другий план за своєю значністю. Просто настав момент, коли любити, навчати і створювати умови для розвитку дитини будуть разом: сім’я і школа.
Процес адаптації потрібен усім: і дітям, бо вони входять у нову для себе соціальну роль «я – учень», і вчителю. Бо перший учитель повинен зуміти адаптуватися не лише до учнів, а й до такої ж кількості мам, тат, бабусь, дідусів. Отож і батькам потрібно докласти зусиль, щоб стати мамою і татом першокласника. А це означає розуміння батьками простої істини – для кожної родини – що саме їхня донька чи син є найрозумнішими, найкрасивішими, найдобрішими, найталановитішими і ще багато таких най…, най…, та що школа саме той осередок, де кожна по-своєму унікальна дитина має навчитися жити в колективі своїх однолітків, навчитися поважати права інших дітей і дорослих, користуватися власними правами і обов’язками. На перших батьківських зборах вчителька роздає батькам дві пам’ятки. Такі пам’ятки вручаються кожній сім’ї, щоб батьки могли додержуватися всіх пунктів з цих пам’яток. Також на початку навчального року в першому класі педагог звертається з проханням до батьків заповнити анкету «Перші друзі дитини – її батьки».
1.Чи вважаєте ви себе друзями дитини?
Тато (так, ні); мама (так, ні).
2. Яким ви хочете бачити свого сина (доньку) в рік його (її) повноліття?
3. Що вами вже зроблено, щоб ваші бажання здійснилися?
4. Що плануєте в роботі з дитиною цього року?
5. Які відчуваєте труднощі?
6. Яким хочете бачити вчителя своєї дитини?
7. Якою уявляєте школу, де вашій дитині треба пройти шлях у 12 років?
Батьки на прохання вчительки пишуть лист, в якому викладають все, що вони хочуть розповісти про свою дитину, діляться думками, сподіваннями щодо своєї дитини, вказують на риси характеру дитини. Ці анкети і листи допомагають їй скласти цікавий план виховної роботи з дітьми, дають уявлення про сімейне середовище, де живе, розвивається вихованець, про рівень готовності батьків до виконання необхідних функцій.
Важливим моментом у роботі з батьками є батьківські збори. В рік вчителька проводить 6 зборів. Щоб збори пройшли результативно, мали виховний ефект, вона готується заздалегідь. Для цього узгоджує з батьківським комітетом порядок денний, добирає статті, педагогічні завдання, пропонує комусь із батьків поділитися досвідом виховання, готує необхідні виставки, анкети, пам’ятки, алгоритми. Поточні оцінки. Зошити з контрольних робіт та іншу необхідну інформацію про кожного учня кладе батькам на парту, за якою сидить їхня дитина. Вона проводить різні за формою збори: лекції, бесіди, диспути, практикуми, семінари, усні журнали, круглі столи, тощо.
Також практикує проведення спільних зборів батьків та учнів. Присутні на зборах батьки дізнаються про життя класу, про те, яку роль відіграє в ньому їхня дитина, відчувають ставлення до неї однокласників. Вчителька вважає, що збори батьків разом із дітьми несуть великий виховний заряд. Така форма співдружності дисциплінує школярів і змушує задумуватися дорослих, адже не хочеться бути гіршим.
Практикуються в класі звіти перед батьками про виконання доручень, збереження шкільного майна. Проведення батьківських зборів допомагає автору досвіду згуртувати всіх батьків класу, підвищити відповідальність кожної сім’ї за його успіхи. Отримати позитивний досвід виховання дітей.
Важко передбачати всі можливі варіанти проведення батьківських зборів. Їхню тематику найчастіше підказує саме життя, інтереси і потреби класного колективу. Водночас вчителька планує роботу так, щоб батьки (ніби переходячи разом із дітьми з класу в клас) засвоювали курс необхідних знань про виховання дітей в сім’ї, а батьківські збори щоб стали для них уроками родинного виховання.
Важливим організуючим центром роботи з учнями та їхніми сім’ями є і класний батьківський комітет, який обирають на перших зборах. На першому засіданні батьківського комітету, в першому класі, вчителька ознайомлює всіх членів комітету з їхніми правами і обов’язками, разом складають план роботи батьківського комітету на основі її плану виховної роботи. Батьківський комітет має на меті не тільки підвищити педагогічну культуру батьків, але і зближувати їх зі школою, виявляти добрий досвід сімейного виховання. Батьківський комітет здійснює рейди в сім’ї, готує збори, диспути, уроки-зустрічі.
Прикладами можуть служити спільні рейди серед учнів: «Як живеться вашим речам?», «Про що розповів портфель?», «Твій зовнішній вигляд». Підсумки рейдів підбиваються. Роблять висновки, розігрують казки-інсценівки. Героями яких стають «скривджені» підручники, зошити, неохайні діти; складаються частівки і пісні. Здоровий сміх (але не насмішка) лікує краще. Ніж нотації.
В.О.Сухомлинський підкреслював: «Нема і не може бути виховання поза працею і без праці!». Тому з перших днів знайомства з сім’ями, вчителька і батьківський комітет максимальну увагу приділяють залученню батьків до трудового виховання дітей.
Активізація діяльності дорослих у цьому питанні сприяє проведенню тижня батьків. На уроках (де доцільно) і в позаурочний час діти розповідають про працю батьків, про свою допомогу вдома. Частими гостями у школі бувають батьки – кращі виробничники. Прагнучи захопити школярів, батьки наочно демонструють свою трудову майстерність.
Але не всі батьки відразу стають однодумцями. Заслужити їхню прихильність вдається лише тоді, коли, поєднавши позитивні риси педагога і громадянина, вчитель перетворюється зі звичайного наставника у щирого друга сім’ї.
Батьків вихованців вчителька завжди зустрічає доброзичливою посмішкою. Дружелюбний потиск руки, пропозиція сісти поряд і така ж спокійна , доброзичлива бесіда. Засоби, як бачите, прості й невимушені, проте вони допомагають здобути прихильність батьків, створюють атмосферу сердечності й поваги. Батьки щиро вірять, що їхня дитина небайдужа вчителеві, вони бачать у ньому справжнього друга – свого і дитини.
Неможлива робота з виховання і навчання учнів без щоденної, доброзичливої допомоги батьків. Коли батьки зустрічаються на батьківських зборах або просто заходять у школу, вони разом з вчителькою думають над проблемами виховання і навчання їхніх дітей.
Від такту вчителя в розмові з батьками, від гарно підготовлених батьківських зборів залежить багато: чи стануть батьки друзями і помічниками вчителя і школи. Лише спільними зусиллями школи і сім’ї можна виховати гідних спадкоємців старшого покоління.
Здорове, творче співробітництво створює надійні підвалини для того, щоб учні виросли справжніми людьми.
Підводячи підсумок проблемної роботи, стає видно, що:
v Така спільна праця сприяє тому, що в колективі відсутні проблеми в стосунках між батьками і дітьми. Адже всі вони побудовані на взаємній довірі.
v Результатами роботи є те, що разом (учитель, батьки і діти) аналізують проблеми, вчаться вибачати, виправляти недоліки, розуміти інших, уникати конфліктів.
v Спільними зусиллями вдається підтримувати інтерес до навчання.
v В ході підготовки й проведення свят розкриваються і діти і батьки, виникають нові теми для спілкування.
v З кожним роком зростає кількість однодумців вчительки.