Творчий звіт Савран Л.І. "Формування здорового способу життя"
Творчий звіт
Формування здорового способу життя молодших школярів
Вчити, виховувати, розвивати дитину важко, відповідально, але й радісно. На наших очах відбувається справжнє диво: з невмілого, невпевненого в собі малюка виростає особистість, яка мислить, аналізує, доводить свою думку, аргументує, приймає рішення і несе відповідальність за нього, багато вже знає і навчає інших.
Усі ми хочемо бачити дитину розумною, сильною, здоровою. На жаль, статистика стану здоров’я школярів сьогодні є досить невтішною. За даними Міністерства охорони здоров’я України 90% усіх підлітків мають відхилення в загальному стані здоров’я. Із них 20% мають по два та більше захворювань. Найбільше занепокоєння викликає подальше зниження віку дітей, схильних до вживання алкоголю, тютюнопаління та наркоманії, зокрема дітей 8-10 років.
Так актуальною проблемою сьогодення є збереження здоров’я дітей та формування здорового способу життя як цінності.
У контексті зміцнення здоров’я чільне місце займають здоров’язберігаючі освітні технології, до яких належать всі педагогічні технології, які не шкодять здоров’ю і виховують культуру здоров’я. Дослідженнями доведено, що ефективність формування здорового способу життя прямо пов’язана з активним залученням учнів та батьків до здоров’язберігаючого навчального процесу.
Кожен, хто причетний до справи навчання і виховання, повинен усвідомити, яку відповідальність він несе.
Від нас великою мірою залежить, яким буде здоров’я дитини в подальшому житті.
Я вважаю, що одним із головних завдань сучасної школи є створення оптимальних умов для розуміння дітьми переваг здорового способу життя, заохочування до здобуття знань, умінь і навичок здорового способу життя; стимулювання до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції; швидке й ефективне поширення знань про здоров’я. Адже воно є основою життєвого успіху для кожної людини. Впевнена, що вчитель може не тільки навчити дитину дій, що приведуть до формування певних переконань щодо здорового способу життя, а й опосередковано вплинути на родину.
Тож формування культури здоров’я молодших школярів шляхом впровадження здоров’язберігаючих освітніх технологій в роботі з дітьми та батьками є одним із напрямків, що сформують здоровий спосіб життя як ціннісну орієнтацію дитини в майбутньому. І працювати необхідно не стільки з дитиною, скільки з усією сім’єю.
Просвітницьку роботу і з батьками, і з дітьми проводжу паралельно. Завдання,яке
я поставила перед собою це дати їм зрозуміти, що від способу життя сім’ї залежить здоров’я дитини. В цьому віці діти ще наслідують дорослих. За даною темою розробила систему навчальних тренінгів, бесід, консультацій для батьків. Результатом роботи з батьками є те, що частина з них обирає здоровий спосіб життя: кидає курити, займається разом з дітьми спортом, активніше бере участь у спільних заходах із дітьми.
В роботі з батьками та дітьми дбаю про формування мотивації бути здоровими. Підбираю таку інформацію, яка є актуальною, цікавить і малих, і дорослих, є доступною та потрібною. Після того, як учні опрацюють інформацію, вона стає їхнім надбанням. Вони отримають знання, а через вміння і навички – досвід. Їхній власний досвід сприятиме формуванню позиції щодо здорового способу життя. Саме вона стає підґрунтям для ціннісних орієнтацій.
Кожна інформація та кожна вправа мають чітко визначену тему. Цікавим є те, що вже учні початкової школи на своєму рівні активно впроваджують метод «рівний – рівному» в неформальному довірливому спілкуванні з однолітками. Вони не тільки передають інформацію, що зацікавила їх, а й впевнено переконують друзів, чому не можна самому ходити вечорами, контактувати з незнайомцями, чому куріння шкідливе тощо.
Під час уроків та в позакласній роботі прагну не тільки розкрити молодшим школярам чотири основні складові здоров’я (фізична, психічна, соціальна, духовна), а й забезпечити їх належне формування.
Вважаю, що психічна складова здоров’я визначає розвиток людини як особистості, забезпечує її душевне благополуччя. Психічне здоров’я розкривається через розвиток основних функцій психіки людини.
Врахування особистісного чинника в навчальному процесі відіграє велику роль.
Переконалася, що особистість завжди відзначається індивідуальною своєрідністю, вона має своє неповторне індивідуальне обличчя, що виявляється в її характері та здібностях. Так, наприклад, на уроках «Основи здоров’я» під час вивчення тем у 4 класі «Емоції і почуття», «Характер і здоров’я», «Особа і особистість», «Хочу, можу і мушу» учні усвідомлюють, що кожен із них є особистістю неповторною, яка впевнена у своїх можливостях, наполегливо переборює труднощі, з адекватною самооцінкою.
Використовую різноманітні методи і прийоми для виховання в учнів поваги до себе й інших людей, віру у свої можливості і здібності, прагнення бути здоровими, а головне – бажання жити і радіти життю. Психічна складова тісно пов’язана з соціальною.
Для того, щоб сформувати в учнів життєві навички, спрямовані на здоровий спосіб життя, намагаюся створити умови для спілкування дітей.
Так, на виховних годинах учні вчаться спілкуватися, більше дізнаються один про одного, вчаться слухати і чути, висловлювати свою думку, аргументувати свій вибір. Таким чином, у класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють разом. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка дитини.
У малят вона складається з наших слів, поглядів, ставлення до них. І часом непомітно своєю неувагою, невмінням вчасно відреагувати на дитячу поведінку ми стаємо причетними до руйнування їхньої самооцінки.
За час роботи з малюками я виробила для себе певні правила, які допомагають мені формувати позитивну самооцінку малюків:
1. Хвалити дитину за старанність, так само, як за досягнення.
2. Дати зрозуміти, що старанність і наполегливість важливіші за результат.
3. Допомогти дітям ставити перед собою реальні цілі.
4. Критикувати не саму дитину, а вчинки. Наприклад, дитина вилізла на високий паркан. Не потрібно казати: «Куди ти поліз? Ану злізь негайно!», а «Ти сміливий хлопчик. Але ти міг впасти і розбитися. Не роби більше цього».
5. Дати дитині відчути справжню відповідальність. Кожна дитина має певні обов’язки в класі. Вона відчуває себе членом команди.
6. Часто говорити своїм учням про те, що вони гарні, добрі, мужні, справжні друзі. І вони стають такими.
Також намагаюся розвинути у дітей віру в себе, впевненість. Вчу цінувати індивідуальність у людях. І дуже допомагають у цьому презентації сімейних газет на виховних годинах. До цієї роботи долучається вся родина. А завдання вчителя тільки скерувати цим процесом. Родинні газети можуть бути і тематичними: «Мої домашні улюбленці», «Моя сім’я», «Тато, мама і я – здорова сім’я» тощо. В газетах батьки разом із дітьми малюють, пишуть. Тут є статті і про сімейні традиції, і рецепти здоров’я, і поради лікаря, і родинні фотографії. Діти залюбки презентують такі газети. А виготовлення їх – це не тільки спільно проведений час з дитиною, а й цікаве довірливе спілкування та формування певних родинних ціннісних орієнтацій.
Підчас виховних годин малюки вчаться висловлювати свою думку та поважати думку іншого, приймати рішення та брати на себе відповідальність за свої дії. Надалі саме ці навички допоможуть дитині протистояти тиску.
На уроках з «Основ здоров’я», під час екскурсій та й загалом під час індивідуального довірчого спілкування говориться дітям про те, як берегти своє здоров’я, що таке здоровий спосіб життя, як діяти в ситуації, що загрожує здоров’ю та життю людини, спираючись на власний досвід дітей. Враховуються і особливості сприйняття учнів молодших класів, власне, переваги образного мислення над абстрактним.
Практичні приклади допомагають школярам зрозуміти, для чого потрібно вести здоровий спосіб життя, як потрібно харчуватися, щоб бути здоровим, яких правил гігієни дотримуватися.
Соціальну складову здоров’я бачу як ефективну взаємодію дитини з соціальним середовищем. І в основі її лежить адаптованість дитини до життя в соціумі. І це значною мірою залежить від нас, дорослих. Часом батьки, купуючи дітям комп’ютерні ігри, «переселяють» дітей у віртуальний світ, і дитина приходить до школи, не маючи навичок взаємодії з іншими дітьми та дорослими. І найголовніше завдання вчителя – залучити цю дитину до дитячої спільноти, дати їй зрозуміти, що її люблять, поважають, що навколо друзі. Дуже доречні в цій ситуації вправи на перерві чи на виховній годині на зразок «Продовж речення». Наприклад: «Сергійкова цьому тижні найкраще… (написав контрольну роботу, грав у гру, розповів смішинку, сказав комплімент)», або: «Я хочу подякувати Наташі за те, що вона… (допомогла мені намалювати малюнок, поділилася цукеркою, принесла цікаву гру, гралася зі мною)…» Це щоденна кропітка робота. Та вона дає свої результати.
Духовна складова здоров’я є своєрідною вершиною, яка збирає все найкраще в людині, завдяки чому людина стає особистістю. І на цю складову особливо великий вплив батьків. Саме тут формуються сімейні цінності. Багато уваги духовному здоров’ю приділяється на виховних годинах, присвячених мистецтву, культурі, історії.
Працюючи з батьками, прагну донести до них, що здоров’я дитини на 50% залежить від способу життя, і вони своєю поведінкою моделюють для власної дитини, який спосіб життя потрібно вести. Іноді для батьків це відкриття. Така форма роботи з батьками, як семінари-тренінги, змінює ставлення батьків до дітей. Вони краще починають розуміти їх.
Фізична, психічна, соціальна, духовна складові здоров’я тісно пов’язані між собою. І їх належний розвиток є підґрунтям для формування здорового способу життя та ціннісних орієнтацій.
На уроках та в повсякденному житті дуже часто говорю з дітьми про чинники, що впливають на їхнє здоров’я. Вони самостійно визначають дії, які потрібно виконувати, щоб бути здоровим.
Для дітей початкової школи є відкриттям те, що всі діти мають право бути здоровими. Тому намагаюся донести до кожного, що здоров’я – це право, дане нам від народження. І це право, як і багато інших прав людини, захищене державою. Часом дорослі говорять: «Діти й так забагато прав мають, ще ми їм будемо розповідати!» Але так може говорити той, хто сам не усвідомлює те, що право покладає на тебе і певні обов’язки.
Та основне, вважаю, що повинні зрозуміти діти, це те, що вони мають право бути здоровими та жити у вільному від наркотиків та насильства світі. І відповідальність за реалізацію цього права лежить і на них, і найближчих дорослих.
Учні, в роботі з якими використовуються такі підходи до формування здорового способу життя, впевнено можна сказати, що вони цінують своє життя та здоров’я.
Дуже важливою є сама організація цієї роботи. В основі формування підґрунтя для позиції щодо здорового способу життя лежить звичайний дитячий інтерес. «Як зробити так, щоб дітям було цікаво вчитися?»… Переконана, що різноманітні форми, методи та прийоми активного навчання – шлях до успіху в роботі з дітьми.
Підводячи підсумок проблемної роботи, стає видно,що:
v Принцип активного навчання передбачає використання форм і методів, які забезпечують активне включення кожної дитини в пізнавальний процес.
v За допомогою активних методів навчання діти отримують важливу для себе інформацію, що сприяє формуванню знань, умінь та навичок щодо здорового способу життя та позитивного уявлення про себе, через визнання сильних якостей своєї особистості, співчуття та поваги до інших людей, визнання поведінки, яка вважається прийнятою в соціумі, визначення цінностей.
v Діти набувають навичок здорової міжособистісної комунікації, критичного мислення для розв’язання складних проблем, пошуку альтернатив, вчаться висловлювати свою думку, відкрито говорити про свої почуття, приймати рішення в ситуаціях, які загрожують здоров’ю.
v Досвід впровадження в молодших класах здоров’язберігаючих технологій підтверджує розуміння того, що процес формування здорового способу життя дітей потрібно розпочинати вже з дошкільного та молодшого шкільного віку.
Ми, дорослі, повинні навчити дитину робити вибір, що не зашкодить життю та здоров’ю. Бо всі ми хочемо бачити дітей успішними і здоровими.