Методичні рекомендації до вивчення природи рідного краю (Олексієнко С.В.)
5 клас
Предмет: рідний край, природознавство.
Теми екскурсій:
1. Умови існування рослин і тварин рідного краю.
2. Вода у природі: її види і значення.
Час проведення екскурсії: залежить від матеріалу, який вивчається, це може бути травень або початок червня.
Мета і завдання екскурсії:
- Показати красу рідного краю на прикладі її невеличкого куточка, який знаходиться біля школи або неподалік від неї;
- Переконати учнів в тому, що вся природа потребує нашого захисту і дбайливого ставлення до неї;
- Розвивати практичні навички і вміння, розширювати теоретичні знання з даного розділу географії;
- Навчити працювати з різним обладнанням і приладами з даного предмету.
Обладнання:
Записники, олівці (прості і кольорові), маленькі ковдри, планшети, компаси, барометри, термометри, гідрометри, гербарії, поплавки, рулетки довжиною 10 і 20 м, секундоміри, пакільці та мішки для сміття.
Перед початком роботи учитель дає коротку довідку про лікарські рослини, які занесені до Червоної Книги України по даній місцевості ( на місці проведення екскурсії), проводить аналіз таблиць, інструктаж по опису рослин, звертає увагу на правило: не зривати рослини, занесені до Червоної Книги! До Зеленої Книги!
«Умови проживання тварин і рослин нашого краю» - перша підтема екскурсії.
Вчитель задає питання, враховуючи елементи змагання. Він повинен звернути увагу на швидкість і правильність відповіді, його глибину.
1. У якій природній зоні розташована наша область?
2. Яка рослинність переважає в нашій області і чому?
3. Який великий письменник описував степ? У якому творі?
4. Згадайте декілька уривків з цього твору. Вчитель демонструє степові рослини гербарія і пропонує учням розпізнати їх.
5. Назвіть тварин, які проживають у степу, водоймах і на суходолі?
6. Які рослини і тварини нашого краю занесені до Червоної Книги України, а які до Зеленої Книги?
За правильні і повні відповіді учні отримують бали.
Учасники екскурсії заповнюють таблиці після бесіди.
Далі групи отримують невеличкі ділянки для опису. (Краще розмістити учнів на березі невеликої річки або водойми по групах, щоб вони були у полі зору вчителя, помічники повинні бути поряд з групою).
Кожна група рослини і тварин на конкретній ділянці, фіксуючи отримані дані в таблиці (дивись нижче).
При знаходженні лікарської рослини ( пастуш’я сумка, подорожник, звіробій, безсмертник), вчитель сам показує ці рослини на фотографії, або гербарій з ними, учні визначають їх застосування у житті людини. У даному випадку вчитель може прийти на допомогу учням.
За допомогою приладів і візуального спостереження група екскурсантів спостерігає за станом погоди, вимірює температуру, вологість, тиск, вимірює відсоток хмарності, види хмар, описують тваринний світ: метелики, птиці, роблять висновки.
Після закінчення першого етапу учні приступають до виконання другої частини.
«Вода у природі, її види та призначення» - друга підтема.
Питання до теми:
1. Що таке гідросфера?
2. У яких станах буває вода на Землі?
3. Яке призначення води у природі?
Завдання кожній групі:
Визначити напрямок і швидкість течії річки або струмка.
Напрямок учні з’ясовують за допомогою компаса, час – за допомогою секундоміра і поплавка, заздалегідь вимірявши відстань між двома точками рулеткою. Поплавок краще кидати у струмок тричі для більш точного визначення часу руху поплавка між пакільцями.
Відстань S
Швидкість = час ( V= t )
Під час проведення екскурсії вчитель розподіляє обов’язки, враховуючи різні схильності учнів ( художники, фотографи, тощо). Фотографи фіксують моменти роботи однокласників, художники роблять замальовки куточків природи, які їм сподобались.
Під час заключної частини учні шикуються для підведення підсумків роботи, керівники груп дають лінійку кожному учаснику, відповідають на питання вчителя:
1. Які ви знаєте природоохоронні території? Який вид таких територій ви відвідали? Його статус?
2. Про що нове ви дізнались під час проведеної екскурсії?
На заключному шикуванні підводяться підсумки екскурсії, оголошуються переможці. Вони, як правило, нагороджуються подяками, грамотами, призами. Якщо учні – художники встигли закінчити свої роботи, учитель дає можливість переглянути їх (роботи можуть бути виконані олівцем – офорт, акварельними фарбами або олією). Надалі ці малюнки можуть бути включені у загальношкільну виставку учнівської творчості, що для дітей є додатковим стимулом.
Зразок виконання звіту про екскурсію.
Звіт про екскурсію учня ( учениці) 5 класу, Новомихайлівського НВК Чернігівської районної ради Запорізької області
П.І.П.
Дата_________
Тема: Умови існування рослин і тварин рідного краю. Вода в природі, її види і значення.
Час і місце проведення:лісові насадження, берег річки, озера та інші.
Мета:
- На визначеній території з’ясувати умови існування тварин і рослин, знайти і описати рослини ( тварин) Червоної Книги, Зеленої Книги;
- Описати стан погоди у даний час;
- Визначити напрямок, швидкість течії і ширину річки або струмка.
Обладнання: компас, поплавок, записник, олівці, невеличкі ковдри, лінійки, планшети, прилади для визначення стану погоди, пакільці, рулетки, секундоміри.
Хід роботи.
Перша підтема.
1. Відповіді на питання вчителя:
2. Наша область знаходить у природній зоні, яка називається степ, де переважає трав’яна рослинність і не вистачає вологи.Околиці Новомихайлівки розташовані в південно-східній частині запорїзького посушливого степового краю. Описав красиво степ великий письменник Гоголь М.В. у повісті «Тарас Бульба» «…Степ чим далі, тим прекрасніше».
Схема маршруту і об’єктів екскурсії.
|
Маршрут |
Зупинки і об’єкти вивчення |
Тривалість |
Назва об’єктів |
Примітки |
|
Плавні річки Каїкулак |
1.Лука |
1 година |
Рослинність і тварини |
|
|
|
2. |
|
|
|
Таблиця опису тварин.
|
№ п/п |
Назва тварин |
Тип тварин (риби, ссавці і плазуни) |
Середовище існування |
Примітки |
|
|
|
|
|
|
Таблиця опису рослинності
|
Назва (дерева, кущі, трав’яні рослини) |
Умови їх росту |
Використання людиною рослин з Червоної Книги та Зеленої Книги, рослини – релікти та ендеміки |
|||
|
|
Температура ґрунту |
Вологість |
Освітленість |
Типи ґрунтів |
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновки про умови життя рослин:
1.Теплолюбиві, тіньовитривалі;
2. Вологолюбиві;
3. Водні;
4. Засухостійкі.
Висновки про умови життя тварин:
1. Середовище існування, її вплив – суходіл, вода, тінь, сонце;
2. Наявність їжі, води для тварин на даному об’єкті.
Друга підтема.
Питання вчителя:
У якому стані буває вода? Значення води у природі?
Очікувані відповіді:
Вода існує на Землі у трьох станах: твердому, рідкому та газоподібному. Вода – один із джерел життя на Землі.
Практична робота на місцевості:
|
Маршрут екскурсії |
Зупинки та об’єкти |
Тривалість |
Найменування об’єктів |
Примітки |
|
Школа |
|
|
|
|
Напрямок течії струмка визначаємо за допомогою компаса, ширину струмка і відстань між пакільцями – за допомогою рулетки, попередньо вибравши масштаб. Відстань між пакільцями за течією 30 м. в струмок кидаємо три рази поплавок, за допомогою секундоміра визначаємо час проходження поплавка між двома пакільцями. Наприклад, час 16 секунд, 15 секунд та 14 секунд. Визначаємо середній час:
16 + 15 + 14 = 15 секунд відстань 30м м
3 швидкість = час = 15сек = 2 сек
Швидкість течії води у струмку 2 м/сек.
Ширина струмка 1,5 м.
Її ми визначаємо за допомогою рулетки.
Напрямок руху води у струмку з ПнС на ПдЗ.
Пн
Масштаб
Пд 1:50
В 1 см – 50 см
50 см 0 50 100 150 200 см
Висновки:
Під час екскурсії ми ознайомились з мальовничими куточками нашого краю, які мають статус заповідної зони, пам’яток природи. Склали опис рослин та тварин, які зустрілись у даній місцевості, набули навичок роботи з приладами та іншим обладнанням при виконанні практичної роботи (струмок або річка).
7 клас
Тема «Вивчення взаємодії компонентів природи у місцевому ПТК»
Вчитель заздалегідь обирає місце проведення екскурсії, попередньо його обстежує і прочитує літературу по даній темі.
Мета і задачі екскурсії.
1.Вивчити природно – територіальний комплекс в умовах запропонованої місцевості;
2.Вивчити взаємозв’язок між компонентами природи;
3.Продовжити формування навиків і умінь дослідницької роботи у польових умовах.
4.Показати красу рідного краю, її окремих куточків, які знаходяться поблизу школи або села.
Обладнання: записники, олівці (прості і кольорові), планшети, ковдри, компаси, барометри, термометри, гідрометри, рослини з гербарія, поплавки, рулетки 10-ти або 20-ти метрові, секундоміри.
Хід екскурсії:
1.Інструктаж вчителя по проведенню екскурсії. Учні діляться на окремі групи по 4 -5 дітей, обираються керівники групи та помічники з числа старшокласників, класного керівника, колег.
2. Вчитель доповідає о меті та задачах екскурсії, її особливостях, про роботу на місцевості.
3. Робота над питаннями:
3.1.Що таке природно – територіальний комплекс?
3.2.Перерахувати компоненти ПТК.
3.3.Дати опис ПТК.
Кожна група дає опис ПТК за планом, який запропонував вчитель (географічне положення, гірські породи, рельєф, клімат, ґрунти, рослинний та тваринний світ). Тут бажано дати опис двох ПТК. Це може бути степова ділянка, беріг річки або струмка, ділянка лісових насаджень або чагарнику. Учні повинні розпізнати різницю у компонентах природи: у мікрокліматі, в у рослинності, можливо у тваринному світі.
Характеристика ПТК:
|
№ |
Компоненти |
Назва |
ПТК |
|
1 |
Гірські породи |
|
|
|
2 |
Клімат (погода), температура води, тиск, вологість |
|
|
|
3 |
Ґрунти |
|
|
|
4 |
Рослинність |
|
|
|
5 |
Тваринний світ |
|
|
|
6 |
Результат впливу людини на природу ПТК |
|
|
Кожна група виконує наступні завдання:
1.Після відповіді на питання: що таке ПТК – йде опис компонентів природи у даній місцевості:
1.1.рельєф (показати у якому напрямку йде зниження рельєфа);
1.2.погода (провести спостереження за погодою: температура, хмарність, опади, вітер, атмосферний тиск виміряти приладами та візуально);
1.3.водойми (струмок, річка, озеро, ставок з’ясувати, як водойми впливають на збільшення вологості комплексу, який вивчається);
1.4.грунти: опис зовнішнього вигляду про ( колір, структура, наявність рослинності, підвищення вологості у різних місцях ділянки, зв'язок з материнською породою ( для цього треба вирити шурф), визначити типи ґрунтів.
1.5.Рослинне покриття: видовий склад, наявність ярусів, особливості трав’яного покриття, дерев та кущів;
1.6.Виявлення тварин та умови їх життя.
2.Питання: у якій природній зоні знаходиться ПТК? Як людина може скористатись їм у своїй діяльності? Які засоби використовуються для охорони природи даного ПТК?
У процесі екскурсії учні застосовують обладнання для визначення погоди в різних ПТК: термометр, барометр, гідрометр, рейкою визначають глибину водойми. Визначають швидкість течії річки за допомогою поплавка на різних її ділянках, з’ясовують причини різної швидкості течії.
Далі порівнюють ПТК і пояснюють причину різниці в компонентах природи, визначають головний фактор впливу на цілість ПТК.
Групи разом з її керівниками роблять висновки щодо впливу ( позитивного або негативного) людини на природу.
Це може бути парк, де людина посадила дерева, кущі, змінила степ, висадила культурні рослини або навпаки забруднила територію.
Дана практична робота може бути використана як тематичне оцінювання знань учнів.
Під час роботи над даною темою пропонується учням скласти схему:
|
Ґрунти |
|
Рослинність |
|
Тваринний світ |
|
Клімат |
|
Гірські породи |
Учням дається завдання: стрілками показати зв'язок між компонентами, над стрілками надписати, який зв'язок здійснюється, дати короткий коментар.
В кінці екскурсії вчитель пропонує скласти топографічний план місцевості, де вівся опис ПТК за допомогою умовних позначок і масштабу.
Масштаб: 1см – 10 м
1 : 1000
Підсумок заняття:
Керівники груп збирають описи та плани, перевіряють їх, передають вчителю для оцінювання. Далі проводиться підсумкове шикування, на якому обговорюються результати роботи учнів, відповіді учні складають дома.
Екскурсія
ТЕМА: Рідкісні та зникаючі види первоцвітів околиць села Новомихайлівка Чернігівського району області.
Характерною особливістю флори помірної зони є наявність специфічної екологічної групи – ефемероїдів. Ці рослини переживають несприятливий (зимовий) період у формі підземних вегетативних органів – видозмінених пагонів і кореневищ. Вони полюбляють яскраве освітлення (геліофіти) і достатньо вимогливі до умов зволоження (мезофіти), вегетують і цвітуть при відносно низьких температурах і здатні витримувати короткочасні морози. Життєвий цикл складається з короткого ( 1 – 3 місяці) вегетаційного періоду та довгого ( 9 – 11 місяців) періоду спокою.
Наводимо таблиці для визначення найбільш поширених у Чернігівському районі Запорізької області рідкісних первоцвітів.
1.1.Таблиця для визначення родів (окремих видів) родини Лінійні – Багаторічні трав’янисті рослини з цибулинами. Квіти двостатеві, правильні, одиночні або у суцвіттях. Оцвітина проста, віночковидна, здебільшого яскраво забарвлена, 6-членна, з 2 кіл, незрослолисткова або трохи зрослолисткова. Тичинок 6, маточка 1, стовпчик 1, рідше 3. Плід – коробочка або ягода.
|
1 (2) |
Оцвітина зрослолисткова, воронко видна або трубчасто- дзвоникоподібна, більше 1 см, розділена на 1/3 і менше |
3 |
|
2 (1) |
Оцвітина незрослолисткова |
5 |
|
3 (4) |
Пиляки виглядають із зіву оцвітини, тичинки розміщені в 1 ряд. Листки лінійні або лінійно – ланцетні, по краю хрящуваті Белевалія сарматська (Б. сарматская) – Bellevalia sarmatica |
|
|
4 (3) |
Пиляки заховані у квітці, тичинки 2-рядні. Листки узколінійні, не хрящуваті. Гіацинт (Гиацинт) - Hyacinthella |
|
|
5 (6) |
На стеблі 2, або більше листків |
7 |
|
6 (5) |
Стебло безлисте |
13 |
|
7 (8) |
Квітки малі, довжиною до 1,5 (1,8) с |
9 |
|
8 (7) |
Квітки більш великі |
11 |
|
9 (10) |
Квітки у невеличкому суцвітті, оцвітина жовта, з більш-менш широкою зеленою смужкою, розпростерта у вигляді зірочки. Зірочки (Гусиный лук) – Gagea |
|
|
10 (9) |
Квітки одиночні (рідко 2), прямостоячі, приймочка маточки сидяча. Листків 2 -3, ланцетні. Тюльпан (Тюльпан) - Tulipa |
|
|
11 (12) |
Оцвітина дзвоникоподібна, стовпчик маточки гарно виражений. Листки лінійні або лінійно – ланцетні, сидячі. Рябчик (Рябчик) - Fritillaria |
|
|
13 (14) |
Лист. Оцвітини білі, із зеленою середньою смужкою або жовтуваті. Рястка (Птицемлечник) - Ornithogalum |
|
|
14 (13) |
Оцвітина синя або голуба. Проліска (Пролеска) - Scilla |
2.1.1. Таблиця для визначення видів роду Гіацинтик - Hyacinthella
|
1 (2) |
Оцвітина 8 – 10 мм довжини, до ¼ довжиною – 6 –роздільна, з овальними долями, темно-голуба. Гіацинтик Палласів (Г.Палласа) – H.pallasiana |
|
|
2 (1) |
Оцвітина довжиною 3,5 – 5,5 мм, до 1/3 довжини 6-роздільна, з продовгувато-яйцеподібними долями, білувато – голуба або голуба. Г.блідий (Г.беловатый) – H.leucophaea |
|
2.1.2. Таблиця для визначення видів роду Тюльпан - Tulipa
|
1 (2) |
Нитки тичинок біля основи голі. Квітки одиночні (рідше 2), листики оцвітини довжиною 30 – 50 мм, червоні, жовті, іноді білі Тюльпан Шренка (Т.Шренка) – T. schrenkii |
|
|
2 (1) |
Нитки тичинок біля основи волосисті. Квітки жовті |
3 |
|
3 (3) |
Зовнішні оболонки цибулини сірувато- або світло – бурі, з внутрішнього боку біля основи з рідкими розкиданими волосками, які не створюють кільця. Квітки жовті, внутрішні листики оцвітини найбільш широкі у нижній третині Т.дібровний (Т.дубравный) – T.quercetorum |
|
|
4 (3) |
Зовнішні оболонки цибулини темно – бурі, аж чорні, з внутрішнього боку біля основи з волосками, які створюють кільце |
5 |
|
5 (6) |
Внутрішні листики оцвітини найбільш широкі у нижній третині, довжиною до 35 мм. Квітки світло – жовті, зовні часто з рожево – ліловим відтінком. Листки вузько лінійно – ланцетні, часто дугоподібні відігнуті Т. гранітний (Т.гранитный) – T. graniticola |
|
|
6 (5) |
Внутрішні листики оцвітини найбільш широкі в середній третині, довжиною до 20 мм. Листки кільчасто відігнуті назад і донизу. Т. змієлистий (Т. змеелистный) – T. ophiophilla |
|
2.1.3. Таблиця для визначення видів роду Рябчик - Fratillaria
|
1 (2) |
Листки біля основи суцвіття ниткоподібні, з спірально закрученими верхівками. Коробочка 6 – гранна, по ребрах крилата. Квітки ( 1 – 4) пониклі дзвоникоподібні, довжиною 20 – 30 мм, темно – червоні. Рябчик руський (Р.русский) – F.ruthenica |
|
|
2 (1) |
Листки біля основи суцвіття не закручені спірально. Коробочка по ребрах безкрила. Квітки одиночні ( рідше 2-3), грязно – пурпурні. Р. малий (малый) – F.meleagroides |
|
2.1.4. Таблиця для визначення видів роду Зірочки - Gaqea
|
1 (2) |
Листки більш – менш рівномірно розподілені по стеблу, чергові |
3 |
|
2 (1) |
Листки зібрані біля основи стебла і безпосередньо під суцвіттям, стебло в цьому проміжку безлисте |
5 |
|
3 (4) |
В пазухах стеблових листків розвинуті цибулинки. Прикореневі листки коротші за суцвіття. Листики оцвітини видовжено – ланцетні, довжиною 7 – 12 мм, усередині жовтні, зовні зелені, із жовтим краєм Зірочки цибулиноносні (Г. л. луковиценосный) – G.вulbifera |
|
|
4 (3) |
В пазухах стеблових листків цибулинки відсутні. Прикореневі листки довші за суцвіття. Листики оцвітини з розширеної основи ланцетні, довжиною 12 – 13 мм, усередині яскраво – жовті, зовні зеленуваті З. Шовіца (Г. л. Шовица) – G.szovitsii |
|
|
5 (6) |
Біля основи стебла 3 цибулини (по боках головної цибулини розміщені ще 2. Менших розмірів) З. Пачоського (Г. л. Пачоского) – G.Paczoskii |
|
|
6 (5) |
Біля основи стебла інша кількість цибулини |
7 |
|
7 (8) |
Біля основи стебла 2 цибулини (одна велика, друга менша) або 1 велика і багато маленьких у загальній обгортці |
9 |
|
8 (7) |
Біля основи стебла 1 цибулина |
11 |
|
9 (10) |
Прикореневий листок 1. Листики оцвітини голі З. Артемчука (Г. л. Артемчука) – G.artemczukii |
|
|
10 (9) |
Прикореневих листиків 2. Листики оцвітини зовні пухнасті З. мохнаті (Г. л.мохнатый) – G.villosa |
|
|
11 (12) |
Листики оцвітини відтягнуто загострені. Цибулина більш – менш оплетена кореневими мочками |
13 |
|
12 (11) |
Листики оцвітини тупуваті або загострені. Цибулина не оплетена кореневими мочками |
15 |
|
13 (14) |
Квітконоси і зовнішні листики оцвітини голі З. азовські (Г. л. азовський) – G.maeotica |
|
|
14 (13) |
Квітконоси і зовнішні листики оцвітини опущені З. українські (Г. л. украинский) – G.ucrainica |
|
|
15 (16) |
Прикореневий листок лінійний або широколінійний, без кілю |
17 |
|
16 (15) |
Прикореневий листок вузьколінійний, знизу з чітким кілем, зверху з жолобком З. низенькі (Г. л. низенький) – G.pusilla |
|
|
17 (18) |
Прикореневий листок широколінійний, шириною 6 -12 мм, на верхівці з ковпачком. Суцвіття з 3 – 7 квіток. Листики оцвітини довжиною 12 – 18 мм З. жовті (Г. л. желтый) – G.lutea |
|
|
18 (17) |
Прикореневий листок шириною 1 – 5 мм. Суцвіття з 2 – 16 квіток. Листики оцвітини довжиною 7 – 11 мм |
19 |
|
19 (20) |
Прикореневий листок шириною 2 – 5 мм, загострений. Листики оцвіти з червонувато – бурим відтінком З. червонясті (Г. л. краснеющий) – G.erubescens |
|
|
20 (19) |
Прикореневий листок шириною 1,5 – 2 мм, на верхівці з ковпачком. Листики оцвітини з добре вираженими жилками З. подольські (Г. л. подольский) – G.podolica |
|
2.1.5. Таблиця для визначення видів роду Рястка - Ornithoqaalum
|
1 (2) |
Тичинкові нитки пелюстко подібні, наверху 3 – зубчасті, середній зубець з пиляком, під яким є невеликий зубець, який продовжується вниз у вузьку пластинку. Листики оцвітини усередині білі, зовні зелені, з вузькою білою каймою на краях. Рястка Буше (П.Буше) – O.boucheanum |
|
|
2 (1) |
Тичинкові нитки ланцетоподібні, без зубців, наверху звужені в гострий кінчик. Листики оцвітини зовні білі або жовтуваті |
3 |
|
3 (4) |
Суцвіття – видовжена, циліндрична ( у молодому віці пірамідальна) китиця. Листки звичайно коротше суцвіття. Р.Фішера (П.Фішера) – O.fischeranum |
|
|
4 (3) |
Суцвіття – вкорочена, овальна або щиткоподібна китиця. Листки зазвичай довші за суцвіття. Р.Гуссона (П. Гуссона) – O.gussonei |
|
2.1.6. Таблиця для визначення видів роду Проліска - Scilla
|
1 (2) |
Квітки (2 – 6) на прямих квітконосах, довжиною 6 – 10 мм, сині. Стебло округле. Проліска дволиста (П. двулистная) – S. bifolia |
|
|
2 (1) |
Квітки ( 1 – 3) на зігнутих квітконосах, пониклі, яскраво – сині. Стебло сплощене. П. сибірська (П. сибирская) – S. sibirica |
|
2.2. Таблиця для визначення рідкісних видів родини Жовтцеві (Лютиковые) - Ranunculaceae
Трав’янисті рослини, рідко невеликі кущі. Листки без прилистків. Іноді всі прикореневі. Квітки двостатеві, звичайно правильні. Оцвітина проста або подвійна. Чашечка подвійної оцвітини, як правило, з 5 пелюсток. Тичинок і маточок звичайно багато. Плід – сім’янка або листянка. Нижче надається для визначення видів двох родів цієї родини – Анемона (Ветренница) і Горицвіт (Горицвет).
|
1 (2) |
Оцвітина проста, біла або жовта. Листки у прикореневій розетці |
3 |
|
2 (1) |
Оцвітина подвійна, жовта. Стеблові листки чергові |
5 |
|
3 (4) |
Квітки жовті, діаметром 2 -3 см. горішки довжиною 4 – 6 мм, яйцеподібні Анемона жовтецева (В.лютичная) – Anemona ranunculoides |
|
|
4 (3) |
Квітки білі, великі, діаметром 3 – 5 см. Горішки довжиною до 3 мм, яйцеподібно – округлі А. лісова (В. лесная) – A. sylvestris |
|
|
5 (6) |
Листки тричі – пірчасті, з вузьколінійними, іноді майже щетинкоподібними частками. Квітки великі, пелюстки довжиною 2 – 3 см. Рослина гола. Горицвіт весняний (Г. весенний) – Adonis vernalis |
|
|
6 (5) |
Листки двічі – тричі – пірчасті, з більш широкими лінійно – ланцетними частками. Квітки менші за розміром, пелюстки довжиною 1,2 – 2 см. Рослина коротко опущена. Г.волзький (Г.волжский) – A. wolgensis |
|
2.3.Таблиця для визначення видів роду Ряст (Хохлатка) родини Руткові (Дімянковіе) - Fumariaceae
Рослини роду Ряст (Хохлатка) – це лісові ефемероїди з бульбоподібним коренем і розчленованими листками, заввишки 15 – 40 см. Долі листків довгасто – еліптичні, переважно цілокраї. Біля основи стебла у багатьох видів є лусковидний листок. Квітки в кінцевих китицях жовті, рожеві або фіолетові. Покривні листки більш –м менш великі, листковидні. Оцвітина складається з двох дрібних чашолистків і з 4 пелюсток. Верхня зовнішня пелюстка видовжена в шпорку.
|
1 (2) |
Стебло біля основи з лускоподібним листком |
3 |
|
2 (1) |
Стебло біля основи без лускоподібного листка |
5 |
|
3 (4) |
Рослина зазвичай з розгалуженим стеблом і кулеподібною бульбою. Китиця мало квіткова. Коробочка лінійна, у 2 – 3 рази довше плодоніжки Ряст Пачаського (Х.Пачоского) – Corydalis paczoskii |
|
|
4 (3) |
Рослина зазвичай з простим стеблом і пласко – кулеподібною бульбою. Китиця багатоквіткова. Коробочка продовгувата, майже рівна плодоніжці Р. ущільнений (Х. уплотненная) – C. solida |
|
|
5 (6) |
Квітки блідо – жовті. Бульба кулеподібна. Частки листків продовгувато – еліптичні, в основному цілокраї. Коробочка майже рівна плодоніжці Р. Маршалла (Х.Маршалла) – C.marschaltiana |
|
|
6 (5) |
Квітки пурпурові, рожеві або білі. Бульба яйцеподібна. Частки листків клиновидні, спереду зубчасті. Коробочка майже у 3 рази довша за плодоніжку Р. порожнистий (Х. полая) – C.cava |
|
Екскурсія №2
ТЕМА: Рідкісні та зникаючі види рослин, тварин, грибів і лишайників степу і луків. Рідкісні степові рослини угруповання.
Степові екосистеми сформувались в умовах континентального клімату з недостатнім та нестійким зволоженням. Саме тому зональним типом рослинності у нашому краї є степова. Основу цілинних степів історично складали дерновинні злаки – ковила та типчак, які, внаслідок сільськогосподарського освоєння земель, зараз поступаються іншим видам. В залежності від грунтів та мікрокліматичних умов степова рослинність у регіоні представлена 6 варіантами ( підтипами ): справжній, лучний, псаммофітний, петрофітний, галофіт ний та чагарниковий степ.
В умовах більшого зволоження в долинах річок і по балках сформувались відповідно заплавні та суходільні луки. Більша їх частина вторинного – антропогенного – походження.
Нижче наводяться таблиці для визначення ряду видів рослин і тварин ( у першу чергу, рідкісних, які складають основу степових та лучних біоценозів нашої місцевості).
2.1. Таблиця для визначення родів родини Бобові - Fabaceae
Трав’янисті рослини, рідше дерева або кущі. Листки з прилистками, чергові, пірчасто- або пальчасто – складні. Рідше прості. Квітки двостатеві, неправильні, зібрані в китиці, зонтики або головки, ще рідше квітки поодинокі. Чашечка 5-зубчаста або двогуба. Віночок метеликоподібний, з п’ятьох пелюсток – верхня непарна пелюстка має назву прапорця або паруса, дві пелюстки звуться крилами або веслами, дві нижні зрослі і утворюють так званий човник. Тичинок 10: вони зростаються нитками в трубочку, яка оточує маточку, або одна тичинка відокремлена, вільна, рідко всі тичинки вільні. Маточка з верхньою, 1-гніздною зав’яззю. Плід – біб.
|
1 (2) |
Листки прості, цільні або пластинка листка відсутня |
3 |
|
2 (1) |
Листки складні – трійчасті, пальчасті або пірчасті |
5 |
|
3 (4) |
Чагарники чи чагарнички з великими квітками і бобами Дрік (Дрок) - Genista |
|
|
4 (3) |
Трав’янисті рослини Чина (Чина) - Lathyrus |
|
|
5 (6) |
Листки трійчасті, пальчасті, іноді тільки нижні листки трійчасті, а верхні з 1 листком |
7 |
|
6 (5) |
Листки пірчасті, з 1 або багатьма парами листків |
23 |
|
7 (8) |
Чагарники, напівчагарники або ліани |
9 |
|
8 (7) |
Трав’янисті росини |
|
|
9 (10) |
Листки з 4 пальчасто – зближеними листками (несправжньо – пальчасто – складні). Квітки жовті Карагана (Карагана) - Caragana |
|
|
10 (9) |
Листки трійчасті |
11 |
|
11 (12) |
Квітки у довгих висячих китицях. Боби на ніжках Золотий дощ (Бобовник) - Laburnum |
|
|
12 (11) |
Суцвіття направлені догори. Боби на ніжках |
13 |
|
13 (14) |
Суцвіття чашечки коротші за її трубку Зіновать (Ракитник) - Chamaecytisus |
|
|
14 (13) |
Зубці чашечки значно довші за її трубку Вовчуг (Стальник) - Ononis |
|
|
15 (16) |
Всі тичинки зрослися нитками в трубку Люпин (Люпин) - Lupinus |
|
|
16 (15) |
У трубку зрослися 9 тичинок, 10-а відносно вільна |
17 |
|
17 (18) |
Човник із зігнутим у вигляді дзьоба носиком Лядвенець - Lotus |
|
|
18 (17) |
Човник без носика |
19 |
|
19 (20) |
Пелюстки в основі зрослися між собою та тичинковою трубкою Конюшина (Клевер) - Trifolium |
|
|
20 (19) |
Пелюстки вільні, не зрослі з тичинковою трубкою |
21 |
|
21 (22) |
Квітки у довгих рідких китицях, маленькі, 4 – 7 мм довжини, пониклі. Боби маленькі, зморщені Буркун (Донник) - Meliiotus |
|
|
22 (21) |
Квітки у коротких або кулеподібних китицях. Боби не зморщені Люцерна (Люцерна) - Medicago |
|
|
23 (24) |
Кущі, ліани |
25 |
|
24 (23) |
Трав’янисті рослини |
29 |
|
25 (26) |
Листки парно – пірчасті Карагана (Карагана) - Caragana |
|
|
26 (25) |
Листки непарно – пірчасті |
27 |
|
27 (28) |
Квітки у зонтикоподібних суцвіттях. Боб з перетяжками, членистий В’язіль (Вязель) - Coronilla |
|
|
28 (27) |
Квітки у китицях. Боб без перетяжок Калофака (Майкараган) - Calophaca |
|
|
29 (30) |
Листки парно – пірчасті, звичайно закінчуються вусиками або гостроконечні |
31 |
|
30 (29) |
Листки непарно – пірчасті |
35 |
|
31 (32) |
Тичинкова трубка на верхівці косо зрізана; вільні нитки тичинок різної довжини |
33 |
|
32 (31) |
Тичинкова трубка на верхівці прямо зрізана Чина (Чина) - Lathyrus |
|
|
33 (34) |
Стовпчик ниткоподібний. Зубці чашечки коротші за віночок Сочевиця (Чечевиця) - Lens |
|
|
34 (33) |
Стовпчик сплощений. Зубці чашечки довші за віночок Горошок (Вика) - Vicia |
|
|
35 (36) |
Всі тичинки зрослися між собою або 1 вільна Козлятник (Козлятник) - Galera |
|
|
36 (35) |
Всі тичинки зрослися між собою |
37 |
|
37 (38) |
Боби розкриваються при достиганні двома створами |
39 |
|
38 (37) |
Боби не розкриваються (зрослі) |
43 |
|
39 (40) |
Човник на верхівці відтягнутий в носик Гострокільник (Остролодочник) - Oxytropis |
|
|
40 (39) |
Човник без носика. Квітки зібрані у китиці або головки |
41 |
|
41 (42) |
Листки з залізками. Боб 1-гніздний Солодка (Солодка) - Glycyrrhiza |
|
|
42 (41) |
Листки без залозок. Біб з несправжньою повною або неповною перегородкою Астрагал (Астрагал) - Astragalus |
|
|
43 (44) |
Боби не членисті й не розламуються впоперек Еспарцет (Эспарцет) - Onobrichis |
|
|
44 (43) |
Боби членисті, розпадаються на окремі членики В’язіль (Вязель) - Coronilla |
|
2.1.1. Таблиця для визначення видів роду Астрагал - Astragalus
|
1 (2) |
Рослини опушені простими, прикріпленими основою волосками, рідше простими й 2-роздільними або майже голі |
3 |
|
2 (1) |
Рослини опущені 2-роздільними волосками, прикріпленими серединою |
20 |
|
3 (4) |
Рослини з простими й 2-роздільними волосками, слабо опущені А. борозенчастий (А.бороздчатый) – A. sulcatus |
|
|
4 (3) |
Рослини з простими волосками, рідше майже голі |
5 |
|
5 (6) |
Рослини не мають стебла або стебло з вкороченими міжвузлями |
7 |
|
6 (5) |
Рослини з розвинутими стеблами |
11 |
|
7 (8) |
Прапорець квітки зовні голий А. Геннінга (А. Геннинга) – A. henningii |
|
|
8 (7) |
Прапорець зовні опущений |
9 |
|
9 (10) |
Китиці щільні, головчасті, 6 – 20 квіткові. Віночок яскраво – жовтий, довжиною 18 – 20 мм. Листки довжиною 10 – 20 см, з 13 – 18 пар довгасто – яйцеподібних або еліптичних листочків. Боби яйцеподібні. Боби яйцеподібні або овальні А. шерстистоквітковий (А. шерстистоцветкоый) – A. dasyanthus |
|
|
10 (9) |
Китиці рихлі, довгасті, 4 – 10 квіткові. Віночок жовтий, довжино 23 – 30 мм. Листки довжиною 15 -30 см, з 7 – 15 пар довгасто – овальних або довгасто – яйцеподібних листочків. Боби довгасто – овальні або довгасті А. пухнастоквітковий (А. пушистоцветковый) – A. pubiftorus |
|
|
11 (12) |
Суцвіття щільні, головчасті. Боби волосисті
|
13 |
|
12 (11) |
Суцвіття рихлі, китицеподібні. Боби голі А. солодколистий (А. сладколистній) – A. glycyphyllos |
|
|
13 (14) |
Віночок зовні шерстистий, жовтий А.шерстистоквітковий (А.шерстистоцветковый) – A. dasyanthus |
|
|
14 (13) |
Віночок голий, жовтий, пурпурно – фіолетовий або червонуватий |
15 |
|
15 (16) |
Віночок пурпурно – фіолетовий або червонуватий А. датський (А. датський) – A. danicus |
|
|
16 (15) |
Віночок жовтий |
17 |
|
17 (18) |
Суцвіття яйцеподібні, багатоквіткові, сидячі або на коротких квітконосах. Чашечка горбата, не розкривається після цвітіння. Боби яйцеподібні, більш – менш стиснуті, біло – волосисті. Стебла прямостоячі А. понтичний (А. понтический) – A. ponticus |
|
|
18 (19) |
Суцвіття колосоподібно – головчасті, довгасто – овальні або довгасті на коротких квітконосах. Чашечка дзвоникоподібна, розкривається після цвітіння. Боби кулеподібні або яйцеподібно – кулеподібні, густо – червоно – волосисті. Стебла висхідні або розпростерті А. нутів (А. нутовый) – A. cicer |
|
|
20 (21) |
Трав’янисті рослини |
22 |
|
21 (20) |
Стебла в основі здерев’янілі |
30 |
|
22 (23) |
Квітки жовті, стирчать догори, зібрані у щільні колосоподібні китиці А. шорсткий (А. шерстистый) – A. asper |
|
|
23 (22) |
Квітки фіолетові, блакитні, лілові, рідко білі, зібрані у рихлі або густі китиці |
24 |
|
24 (25) |
Квітки у довгих рихлих китицях |
26 |
|
25 (24) |
Квітки у густих головчастих суцвіттях |
28 |
|
26 (27) |
Листки від вузько лінійних до ниткоподібних, іноді у нижніх листки довгасто – лінійні. Віночок світло – блакитний з фіолетовою верхівкою човника. Прапорець з широко – яйцеподібною пластинкою. Боби лінійно – ланцетні. А. австрійський (А. австрийский) – A. austriacus |
|
|
27 (26) |
Листки нижніх листків довгасті, середніх і верхніх – від довгасто – лінійних до нитковидних. Віночок блідо – фіолетовий. Прапорець з яйцеподібною, дволопатевою на верхівці пластинкою. Боби довгасті А. борозенчастий (А. бороздчаый) – A. sulcatus |
|
|
28 (29) |
Віночок рожево – ліловий. Прапорець довжиною 20 – 25 мм. Зубці чашечки у 2 – 3 рази довші за трубку. Боби довжиною 7 – 11 мм. А. еспарцетний (А. эспарцетный) – A.onobrichis |
|
|
29 (28) |
Віночок темно – синьо – ліловий, у густих головчастих китицях. Прапорець 25 – 30 мм завдовжки. Зубці чашечки дорівнюють або майже дорівнюють її трубочці. Боби довжиною біля 15 мм. А. дніпровський (А. днепровский) – A. borysthenicus |
|
|
30 (31) |
Рослини з вкороченими міжвузлями |
32 |
|
31 (30) |
Рослини з розвиненими стеблами |
36 |
|
32 (33) |
Китиці розташовані на довгих квітконосах, рівних листкам або довших за них А. зігнутий (А. изогнутый) – A. Reduncus
|
|
|
33 (32) |
Китиці майже сидячі або розташовані на коротких квітконосах |
34 |
|
34 (35) |
Чашечка з білими і чорними волосками. Віночок блідо – фіолетовий, рожевий, рідко білуватий. Листики еліптичні або довгасті А. яйцеплодий (А. яйцеплодный) – A. testiculatus |
|
|
35 (34) |
Чашечка з білими волосками. Віночок світло – жовтий. Листики довгасті або ланцетні А. довголистий (А. длиннолистный) – A. dolichophylus |
|
|
36 (37) |
Чашечка у кінці цвітіння видувається і розривається бoбом А. білуватий (А. беловатый) – A. albidus |
|
|
37 (36) |
Чашечка не видувається і не розривається бобом |
38 |
|
38 (39) |
Напівчагарники з деревянілим високим стеблом А. одеський (А. одеський) – A. odessanum |
|
|
39 (38) |
Пів кущики з деревянілим в основі стеблом |
40 |
|
40 (41) |
Боби в 3 – 5 разів довші за чашечку, шилоподібно – лінійні. Листики від вузько лінійних до ниткоподібних |
42 |
|
41 (40) |
Боби не більше ніж у 1,5 – 2 рази довші за чашечку, лінійно – довгасті або довгасті. Листики від довгастих і еліптичних до вузько – лінійних |
41 |
|
42 (43) |
Віночок блідо – жовтий, рідко блідо – рожевий, довжиною 18 – 22 мм. Китиці рихлі, більш – менш довгасті, довжиною 2 – 8 см. Боби довжиною 20 – 35 мм, майже сидячі, спрямовані косо уверх А. український (А. украинский) – A. ucrainicus |
|
|
43 (42) |
Віночок білуватий з рожево – фіолетовим прапорцем. Китиці вкорочені, головчасті, довжиною 1,5 – 2 см, мало – квіткові. Боби сидячі, трошки зігнуті, довжиною 20 -28 мм, шириною 2 – 2,5 мм. А. ріжковий (А. рожковый) – A. cotniculatus |
|
|
44 (45) |
Віночок блідо – жовтий А. блідий (А. бледный) – A. pallescens |
|
|
45 (44) |
Віночок фіолетовий А. мінливий (А. изменчивый) – A. varius |
|
2.2. Родина Гвоздичні ( Гвоздичные) – Caryophyllacease
2.2.1. Таблиця для визначення видів роду Гвоздика – Dianthus
Багаторічні, рідко однорічні трав’янисті рослини. Листки здебільшого лінійні або лінійно – ланцетні. Чашечка трубчаста, з п’ятьма звичайно гострими зубцями, при основі з 1 -4 парами лускоподібних приквітків. Пелюстки з довгими нігтиками і горизонтально розпростертою пластинкою (відгином). Тичинок 10; стовпчиків 2. Коробочка довгаста, сидяча або на короткій ніжці, 1-гніздна, розкривається чотирма зубчиками. Насінина звичайно щитоподібна, чорна.
|
1 (2) |
Квітки на коротких квітконіжках, скупчені на верхівці стебла у головки або пучки. Коробочки сидячі. Листки з 1 або кількома жилками. Безплідні пагони розеткові або без розеткові |
3 |
|
2 (1) |
Квітки на помітних квітконосах, одиночні або в рихлих пучках. Коробочки на короткій ніжці. Листки з кількома жилками. Безплідні пагони розеткові
|
13 |
|
3 (4) |
Чашечка пухнаста. Одно – чи дворічники. Г. несправжньоармерійовидна – D. psecudoarmeria |
|
|
4 (3) |
Чашечка гола. Багаторічники |
5 |
|
5 (6) |
Листки ланцетні або яйцеподібно – ланцетні з однією жилкою , на коротких черешках. Чашечка з гострими зубчиками Г. бородата (Г.бороздчата) – D. barbatus |
|
|
6 (5) |
Листки ланцетно – лінійні або лінійні, з кількома жилками, сидячі. Чашечка з гострими або тупими зубчиками |
7 |
|
7 (8) |
Верхні 1 – 2 пари стеблових листків з дуже розширеними основами і піхвами Г. Андржійовського (Г. Андржиевского) – D. andrzeijowskianus |
|
|
8 (7) |
Всі листки без розширених основ і піхв |
9 |
|
9 (10) |
Піхви листків в кілька разів більші за ширину листків |
11 |
|
10 (9) |
Піхви листків у 1,5 – 2 рази більші за їх ширину Г. перетинчаста (Г. перепончатая) – D. membranaceus |
|
|
11 (12) |
Зубчики чашечки овальні, тупі. Стебло 4-гранне Г. плоско зуба (Г плоскозубчатая) – D. platyodon |
|
|
12 (11) |
Зубчики чашечки ланцетні, гострі. Стебло округле, рідко 4-гранне Г. дрібноголовчаста (Г. мелкоголовчатая) – D. capitellatus |
|
|
13 (14) |
Пластинки пелюсток більше ніж наполовину розсічені на вузькі долі Г. розчепірена ( Г. растопыренная) – D. squarrosus |
|
|
14 (13) |
Пластинки пелюсток по краю зубчасті |
15 |
|
15 (16) |
Пластинки пелюсток голі, білуваті Г. ланцетна (Г. ланцетная) – D. lanceolatus |
|
|
16 (15) |
Пластинки пелюсток бородаті, червоні або рожеві |
17 |
|
17 (18) |
При квіткових лусок 2 (у частини квіток 4) Г. дельтовидна (Г.дельтовидная) – D. deltoids |
|
|
18 (17) |
При квіткових лусок 4 -6 |
19 |
|
19 (20) |
Приквіткові луски вкривають чашечку не менше ніж наполовину. Листки лінійно – ланцетні, шириною 3 – 7 мм Г. краплиста (Г. капельчатая) – d.guttatus |
|
|
20 (19) |
Приквіткові луски у 3 – 4 рази коротші за чашечку. Листки лінійні, шириною 1,5 – 3 мм |
21 |
|
21 (22) |
Чашечка довжиною 12 -14 мм. Пластинки пелюсток довжиною 4 – 6 мм, білі або рожеві Г. азовська (Г. азовская) – D. maeoticus |
|
|
22 (21) |
Чашечка довжиною 15 – 20 мм. Пластинки пелюсток довжиною 6 – 9 мм, червоні або темно – рожеві |
23 |
|
23 (24) |
Листки вузько – лінійні, прижаті до стебла. Всі чашечки, листки та стебло пухнасті. Пластинки пелюсток довжиною 5 – 6 мм Г. Вугільна (Г. Угольная) – D. carbonatus |
|
|
24 (23) |
Листки лінійні, шириною 1,5 – 3,5 мм, відслонені від стебла. Чашечки голі. Пластинки пелюсток довжиною 6 – 8 мм |
|
2.3. Родина Злакові (Злаки) – Poaceae
2.3.1. Таблиця для визначення видів роду Ковила (Ковыль) – Stipa
Багаторічники, з вузько – лінійними часто щільно згорнутими листками. Суцвіття – вузька волоть. Колоски одноквіткові; колоскові луски довгасто – загострені; нижня квіткова луска з дуже довгим, двічі колінчасто – зігнутим остюком; квіткових плівок три. Тичинок три.
|
1 (2) |
Остюк голий, волосоподібний, покручений К.волосиста (К. волосистый) – S. capillata |
|
|
2 (1) |
Остюк у верхній частині вкритий довгими пірчасто – розміщеними волосками |
3 |
|
3 (4) |
Нижня квіткова луска довжиною 8 – 11 мм, опущена по всій поверхні К. Лессінга (К. Лессинга) – S. lessingiana |
|
|
4 (3) |
Нижня квіткова луска довжиною 14 0 26 мм, цілком опущена тільки при основі, з вище з сімома волосистими смужками ( з них 2 – крайові, 2 – бокові та 3 – спинні) |
5 |
|
5 (6) |
Крайові волосисті смужки на квітковій лусці доходять до самої основи остюка |
7 |
|
6 (5) |
Крайові волосисті смужки на квітковій лусці не доходять до основи остюка на 2 – 6 мм. Язички на листках неплідних пагонів добре помітні, довжиною 1 – 4 мм; пластинки їх поступово загострені, але не відтягнуті у волосоподібне вістря |
9 |
|
7 (8) |
Піхви прикореневих листків голі, пластинки всіх листків голі, знизу (зовні) гладенькі або трохи шорсткі К. найкрасивіша (К. красивейший) – S. pulcherrima |
|
|
8 (7) |
Пластинки з обох боків густо опущені довгими й м’якими волосками К. пухностолиста (К. опущеннолистный) – S. dazyphylla |
|
|
9 (10) |
Пластинки на листках неплідних пагонів згорнуті, зовні (знизу) коротко – щетиністі або гостро – шорсткі (від горобчиків); волосисті смужки не доходять до основи остюка на 2 – 4 мм К. українська (К. украинский) – S. ucrainica |
|
|
10 (9) |
Пластинки пласкі або нещільно – згорнуті, знизу гладенькі (рідко трохи шорсткі); волосисті смужки не доходять до основи остюка на 4 – 7мм |
11 |
|
11 (12) |
Молоді листки неплідних пагонів закінчуються помітним пензликом з довгих волосків, піхви стеблових листків гладенькі. Волоть з 4 – 9 ( 3 – 10) колосків, на вузлах волоті немає пучка довгих волосків К. пірчаста (К. перистый) – S. pennata |
|
|
12 (11) |
Молоді листки неплідних пагонів без кінцевого пензлика або він попомітний, з коротеньких волосків; піхви стеблових листків шорсткі волоть з 6 – 22 колосків, нижні вузли її звичайно з пучком довгих волосків |
13 |
|
13 (14) |
Нижня квіткова луска довжиною 18 – 23 мм, крайові смужки волосків на ній не доходять до основи остюка на 4 – 7 мм, остюк довжиною 30 – 40 см К. дніпровська (К. днепровский) – S.borysthenica |
|
|
14 (13) |
Нижня квіткова луска 14 – 18 мм завдовжки, волосисті смужки на ній не доходять до основи остюка на 2,5 – 4,5 мм, остюк довжиною 20 -30 см К. гранітна (К. гранитный) – S. graniticola |
|